Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

1. Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

2. У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України.

У разі визнання суб'єкта господарювання банкрутом вимоги його кредиторів задовольняються у порядку черговості, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Коментар:

Як зазначалось у коментарі до попередньої статті, на ліквідаційну комісію покладається обов'язок розрахуватися з кредиторами суб'єкта господарювання, що ліквідується. У разі недостатності в юридичної особи грошових коштів для задоволення вимог кредиторів їх претензії задовольняються з майна такого суб'єкта шляхом його продажу.

Допускаючи можливість, що майна для задоволення всіх претензій кредиторів буде недостатньо, законодавець встановив черговість задоволення вимог, яка передбачена ст. 112 ЦК України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів), у четверту чергу - всі інші вимоги. Встановлення черговості задоволення претензій кредиторів означає, що вимоги наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги. Якщо мають місце вимоги однієї черги, вони задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або в разі ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. Як випливає з частини 3 коментованої статті, такий позов має бути заявлений кредитором не пізніше одного місяця з моменту одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії ліквідаційною комісією. У протилежному випадку така вимога вважатиметься погашеною. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Погашеними вважаються:

1) претензії, не задоволені через відсутність майна суб'єкта, що ліквідується;

2) претензії, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звернувся до суду з позовом у місячний строк;

3) вимоги, у задоволенні яких кредиторові відмовлено за рішенням суду.

Якщо після задоволення усіх вимог кредиторів залишилось майно, воно використовується за вказівкою власника. Наприклад, відповідно до ст. 21 Закону України "Про господарські товариства" грошові кошти, що належать господарському товариству, включаючи виручку від його майна при ліквідації, після задоволення вимог усіх кредиторів розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, встановлених цим законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.