Житловий кодекс України (ЖКУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 131. Примірне положення про гуртожитки

Відповідно до законодавства Союзу РСР Примірне положення про гуртожитки затверджується Радою Міністрів Української РСР, міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР за погодженням з відповідними профспілковими і комсомольськими органами.

Коментар:

1. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР і УРСР з питань, які не врегульовані законодавством України (до прийняття відповідних актів останнього), за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Оскільки спеціальний акт з питань користування гуртожитками Кабінетом міністрів України не приймався, продовжує діяти Примірне положення про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208.

2. Примірне положення про гуртожитки встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання. Дія Примірного положення поширюється на всі види гуртожитків, які надаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання, незалежно від форми власності.

3. Правовий статус окремих видів гуртожитків регулюється також нормативними актами інших органів державної виконавчої влади, зокрема, Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, Інструкцією щодо організації надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України. Деякі норми цих актів суперечать Примірному положенню про гуртожитки.

Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом (ч. 5 ст. 4 ЦК України). Враховуючи викладене, Примірне положення про гуртожитки, затверджене Радою Міністрів УРСР, є актом вищої юридичної сили, ніж прийняті міністерствами та відомствами акти, тому при вирішенні спорів необхідно оцінювати їх зміст на відповідність Житловому кодексу та Примірному положенню про гуртожитки.

4. Зі вступом в дію Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, регулюються також цим Законом. Згідно п. 2 Прикінцевих положень закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.