Житловий кодекс України (ЖКУ). Науково-практичний коментар.

Здача жилого приміщення в піднайом з порушенням вимог, установлених частинами першою, третьою і четвертою статті 91 і статтею 93 цього Кодексу, тягне за собою недійсність договору піднайму. У цьому разі громадяни, які незаконно поселилися в жилому приміщенні, зобов'язані негайно звільнити його, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Коментар:

1. Юридична сила договору піднайму тісно пов'язана з дотриманням встановленого порядку здачі приміщення в піднайом.

Випадки визнання договору піднайму недійсним:

1. відсутня згода членів сім'ї, які проживають разом наймачем, згода наймодавця здавати в піднайом жиле приміщення.

2. відсутня згода інших наймачів та членів їх сімей, за винятком випадків здачі жилого приміщення в піднайом у зв'язку з тимчасовим виїздом всієї сім'ї, яка проживає у квартирі.

3. недодержання вимоги щодо письмової форми договору та про його реєстрацію у житлово-експлуатаційній організації.

4. в результаті вселення піднаймача розмір жилої площі, що припадатиме на кожну особу, яка проживає у цьому приміщенні, буде меншим від установленого для надання жилих приміщень (частина перша статті 48);

5. як піднаймач жилого приміщення або член його сім'ї в квартиру, в якій проживає два або більше наймачі, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, в зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі, порушені умови, за яких здача жилого приміщення в піднайом не допускається.

2. Позивачем у справах про визнання недійсним договору піднайму та виселення фізичних осіб може бути житлово-експлуатаційна організація (п. 68 листа Верховного Суду України від 26.05.2001 р. "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)"). Також позивачем може бути сам наймач і особи, інтереси яких порушені укладенням недійсного договору піднайму.