Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає поняття та види строків, від яких залежить можливість реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у вирішені адміністративної справи.

2. Стаття поділяє процесуальні строки залежно від способу визначення їх тривалості. Вона є підказкою для суду при встановленні певного процесуального строку для учасників адміністративного процесу.

3. Стаття за аналогією може застосовуватися до строків звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Поняття процесуального строку

4. Процесуальний строк - це визначений проміжок часу, протягом якого повинні бути вчиненні певні процесуальні дії в адміністративному суді (окрім звернення до адміністративного суду з позовною заявою). Процесуальні строки визначаються в КАСУ, але в інших його главах - у статтях, що присвячені відповідним процесуальним діям.

Класифікація процесуальних строків

5. Процесуальні строки можуть класифікуватися за різними підставами. Розгляньмо види класифікації, які мають практичне значення.

6. З частини другої коментованої статті випливає, що за способом обчислення є такі процесуальні строки:

1) ті, що обчислюються роками;

2) ті, що обчислюються місяцями;

3) ті, що обчислюються днями;

4) ті, що обчислюються вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

На сьогодні КАСУ не встановлює процесуальних строків, які б обчислювалися роками. Роками визначені лише строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом і строк пред'явлення виконавчого листа для виконання (один рік і три роки відповідно), які не вважаються процесуальними строками. Але правила цієї глави про обчислення процесуальних строків роками за аналогією застосовуються і до зазначених строків.

Місяцями обчислюються, наприклад, строки розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції (два місяці), касаційного оскарження (один місяць), оскарження за винятковими обставинами (один місяць), звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Але найчастіше строки визначаються днями.

Строки можуть бути пов'язані з настанням певної події. Наприклад, суд має право зупинити провадження у справі у разі призначення експертизи - до одержання її результатів (подія); у разі відмови у задоволенні адміністративного позову вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою законної сили (подія). Але у переважній більшості випадків строки, що пов'язані з певною подією, комбінуються із їх обчисленням роками, місяцями, днями. Тоді певна подія слугує початком або закінченням відповідного строку. Наприклад, заява про апеляційне оскарження ухвали подається протягом п'яти днів (час у днях) з дня проголошення ухвали (подія); або повістка повинна бути вручена не пізніш як за сім днів (час у днях) до судового засідання (подія).

До строків, що пов'язані з настанням певної події, можна віднести також строки, які в КАСУ визначені словами "невідкладно", "негайно". На перший погляд, це синоніми, але в КАСУ вони мають дещо відмінне навантаження. Негайно означає так швидко, наскільки це можливо без шкоди для більш нагальних питань. Невідкладно (відразу, не відкладаючи, без зволікання) - більш жорсткий строк, оскільки не допускає можливості допущення бездіяльності чи вчинення будь-яких інших дій після події, за якою необхідно невідкладно вчинити певну дію. Порівняйте:

1) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про мирне зібрання мають право звернутися до адміністративного суду із позовом про заборону такого заходу чи інше обмеження (частина перша статті 182);

2) у разі обґрунтованої вимоги особи заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю такої особи (частина четверта статті 75 КАСУ).

У першому випадку відповідний орган ще повинен визначитися чи звертатися йому з позовом, якщо так, - то підготувати позовну заяву, а на це потрібен час, а в другому випадку - суд повинен відразу розглянути заяву, якщо є особа, яка її подала.

В адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму, є особливість - строки можуть визначатися також годинами (частина друга статті 179 КАСУ).

Самостійними видами строків можна розглядати строки, визначені оцінними поняттями, - розумний строк, достатній строк. Наприклад, справу має бути розглянуто і вирішено протягом розумного строку (частина перша статті 122); повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду (частина третя статті 35 КАСУ). Інколи суду надано можливість конкретизувати такі строки своєю ухвалою: наприклад, залишаючи позовну заяву без руху, суд встановлює конкретний строк, який буде достатнім для виправлення недоліків (частина перша статті 108 КАСУ). Для кожної конкретної ситуації ці строки є індивідуальними, але в жодному випадку їх не можна ототожнювати із необмеженими строками, які суд визначає свавільно. Тут належить керуватися принципом розумності і здоровим глуздом.

Правила початку перебігу та закінчення строків, які можуть обраховуватися різними способами, на підставі положень коментованої статті, встановлені у статті 103 КАСУ.

7. Залежно від суб'єкта, що встановлює строки, у КАСУ розрізняються процесуальні строки:

1) встановлені законом;

2) встановлені судом.

Відповідно до такого поділу строків у статті 102 КАСУ розрізняються наслідки їх пропущення.