Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття регулює порядок розгляду і вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі, з метою створення організаційних передумов для розгляду адміністративної справи по суті.

Клопотання та їх розгляд судом

2. Після роз'яснення процесуальних прав та обов'язків учасникам адміністративного процесу суд переходить до розгляду і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі.

Клопотання - це прохання особи, яка бере участь у справі, щодо вчинення судом певної процесуальної дії. Клопотання заявляються в усній формі та можуть бути продубльовані у письмовій формі, але їх обов'язково необхідно вмотивовувати.

3. Для того, щоб правильно вирішити клопотання, суд зобов'язаний заслухати думку інших осіб, які беруть участь у справі, присутніх у судовому засіданні.

Вчинення інших дій, які не пов'язані з розглядом та вирішенням заявленого клопотання, не допускається, оскільки клопотання повинно бути вирішене негайно.

4. Суд може припинити заслуховування, розгляд і вирішення клопотань або обмежити їх кількість у разі, якщо дійде висновку про зловживання з боку особи, яка бере участь у справі, зазначеним правом з метою затягнути розгляд справи. До такого висновку може підштовхнути велика кількість безглуздих або неважливих для розгляду справи клопотань.

5. Особи, які беруть участь у справі, можуть заявляти клопотання не лише на цьому етапі, а й на будь-якому етапі під час судового розгляду справи.

Вирішення клопотання

6. Залежно від характеру та складності заявленого клопотання суд вирішує його безпосередньо в залі судового засідання або в нарадчій кімнаті шляхом постановлення ухвали. У першому випадку (наприклад, про приєднання доказу до матеріалів справи, оголошення перерви тощо) суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє і проголошує усну ухвалу, що заноситься секретарем судового засідання до журналу (чи протоколу) судового засідання, а в другому (наприклад, про призначення експертизи, зупинення провадження у справі тощо) - ухвалу у вигляді окремого процесуального документу. Письмову ухвалу суд проголошує негайно після виходу з нарадчої кімнати.

7. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному заявленню клопотання протягом судового розгляду справи. Якщо клопотання заявлено повторно за тих самих обставин і з тих самих підстав, то суд відхиляє його у зв'язку з тим, що воно вже вирішене. Якщо ж під час судового розгляду справи обставини змінилися чи з'ясуються нові факти, то суд з власної ініціативи або за повторним клопотанням має право переглянути своє рішення про відмову в задоволенні клопотання та задовольнити це клопотання.