Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник.

3. Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".

5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, задають питання один одному у порядку, встановленому головуючим.

6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

7. Суд може встановити регламент надання пояснень, який визначає їх тривалість.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює порядок (черговість) надання пояснень кожною з осіб, які беруть участь у справі. Ціль статті - забезпечити логічну послідовність з'ясування обставин у справі, починаючи з пояснень осіб, які беруть участь у справі.

Пояснення осіб, які беруть участь у справі, як засіб доказування

2. Про пояснення осіб, які беруть участь у справі, як засіб доказування див. статтю 76 КАСУ і коментар до неї. Особами, які беруть участь у справі, відповідно до статті 47 КАСУ, є сторони (позивач, відповідач), треті особи, а також представники сторін, третіх осіб.

3. Згідно з частиною першою статті 76 КАСУ, особи, які беруть участь у справі і дають пояснення про відомі їм особисто обставини у справі, аби посилити їх доказове значення, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки з урахуванням порядку, визначеного статтями 141 - 142 КАСУ.

З метою процесуальної економії доцільно, щоб суд з'ясовував, чи не бажає особа, яка бере участь у справі, надати пояснення як свідок, перед заслуховуванням її пояснень, а не в порядку дослідження інших доказів (статті 140 - 149 КАСУ). Перед допитом особи, яка бере участь у справі, як свідка суд не повинен попереджати її про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, оскільки давати пояснення як свідок є правом, а не обов'язком такої особи.

Черговість надання пояснень

4. Після розгляду питань, пов'язаних з реалізацією диспозитивних прав, суд переходить до заслуховування пояснень осіб, які беруть участь у справі.

5. Зазвичай першому слово для пояснень головуючий надає позивачеві, після нього - відповідачеві.

Якщо у справі є треті особи, то головуючий надає слово для пояснень у такій послідовності:

1) позивач;

2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні позивача;

3) відповідач;

4) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні відповідача;

5) третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має права позивача, то доцільно після неї знову надати слово для пояснень відповідачеві за позовом третьої особи, а також третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні відповідача.

6. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони заслуховує пояснення представника цієї сторони, а після пояснень третьої особи заслуховує пояснення представника цієї третьої особи. За клопотанням сторони або третьої особи пояснення може давати лише представник, але це не позбавляє їх права дати свої пояснення після пояснень представника.

Законному представнику, якщо він заявив адміністративний позов в інтересах особи, яка наділена адміністративною процесуальною дієздатністю (наприклад, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, прокурору тощо), слово доцільно надавати перед заслуховуванням пояснень особи, в інтересах якої заявлено позов, оскільки саме такий законний представник ініціював процес у справі.

Роль суду в процесі давання пояснень

7. Суд зобов'язаний створити рівні можливості всім особам, які беруть участь у справі і присутні у судовому засіданні, щодо надання пояснень у справі; відмова суду у реалізації такого права (даванні пояснень) зазначеним особам є недопустимою.

8. При заслуховуванні пояснень осіб, які беруть участь у справі, суд має можливості діяти активно:

1) головуючий встановлює порядок, за яким сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання один одному; про цьому цей порядок має забезпечувати рівні можливості щодо задавання питань. Якщо у сторони або осіб, які беруть участь у справі, після використання свого права і черговості задавати питання виникли нові або уточнюючі питання, то суд повинен надати можливість їх задати;

2) якщо сторона чи інша особа, яка бере участь у справі, висловлюється нечітко або з її слів не можна дійти висновку про те, чи визнає вона обставини, чи заперечує проти них, головуючий або інший суддя з колегії суддів може зажадати від цієї особи конкретної відповіді - "так" чи "ні";

3) з метою більш логічного і послідовного заслуховування пояснень суд, у разі заявлення декількох позовних вимог, може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, давати окремо пояснення щодо кожної з цих вимог з дотриманням черговості, що встановлена частиною першою коментованої статті. У такому ж порядку суд може встановити правило для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, задати питання один одному.

4) якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, то головуючий оголошує зміст цих пояснень. Зазвичай це робиться після заслуховування відповідної особи або замість такого заслуховування, якщо відповідна особа, яка бере участь у справі, не присутня у судовому засіданні. У разі невідповідності письмових пояснень і пояснень, даних у судовому засіданні, як особи, які беруть участь у справі, так і суд можуть задавати питання, щоб з'ясувати причини розбіжностей між письмовими і усними поясненнями.