Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.  

5. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

8. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про надходження позовної заяви та про ухвалене судом рішення.

11. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

12. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає особливості адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій незалежно від виду виборів (Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) чи референдуму (всеукраїнського чи місцевого), та підстав цих виборів чи референдуму.

2. Стаття спрямована на швидкий розгляд спорів з виборчими комісіями чи комісіями з референдуму, їх членами у виборчому процесі чи процесі референдуму, та своєчасне поновлення прав суб'єктів відповідного процесу.

3. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, за правилами коментованої статті не належить розглядати спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму (абзац 4 пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2), оскільки їх судове вирішення не вимагає встановлених цією статтею особливостей, зокрема, щодо швидкого вирішення справи. Водночас спори з комісіями з референдуму, її членами щодо правовідносин, пов'язаних з реалізацією права вимоги щодо проведення та призначення референдуму, також належить розглядати за особливостями цієї статті у зв'язку з відсутністю чіткого законодавчого визначення етапів процесу референдуму (див. абзац 5 пункту 2 цієї ж постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України).

Правова основа статті

4. Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Згідно зі статтею 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування; виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Крім Конституції України, процеси виборів та референдуму регулюються Законами України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року, "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року, "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року. Цими законами визначено суб'єктів відповідного процесу та його етапи (початок, проходження та закінчення виборчого процесу чи процесу референдуму). Крім того, відповідні відносини врегульовано також Законом України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 року.

5. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 5 КАСУ адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тож адміністративні суди під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, повинні керуватися правилами лише перелічених у статті 5 КАСУ актів незалежно від можливої наявності інших нормативно-правових актів, зокрема, законів, які визначають засади, порядок та організацію проведення виборів та в яких можуть бути окремі положення щодо вчинення процесуальних дій судами (див. абзаци 1 і 2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Позивач

6. Згідно з частиною першою коментованої статті, позивачем у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій може бути виборець, інший суб'єкт відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а в справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності комісій з референдуму, членів цих комісій - виборець, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

7. Виходячи зі статті 12 Закону України "Про вибори Президента України" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час виборів Президента України:

1) виборці;

2) кандидати на пост Президента України;

3) партії (блоки), які висунули кандидатів на пост Президента України;

4) уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України.

8. Виходячи зі статті 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час виборів народних депутатів:

1) виборці;

2) виборча комісія;

3) партії (блоки), що висунули кандидатів у депутати;

4) кандидати у народні депутати;

5) офіційні спостерігачі від партії (блоку) - суб'єкта виборчого процесу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIV "Прикінцеві положення" Закону України "Про вибори народних депутатів України" (у редакції Закону України від 7 липня 2005 року N 2777-IV) з дня набрання чинності КАСУ розгляд у судах спорів, що виникають з правовідносин, урегульованих Законом України "Про вибори народних депутатів України", здійснюється в порядку, встановленому КАСУ, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. У таких спорах належить керуватися правилами КАСУ і враховувати лише ті особливості, які випливають із матеріальних і процедурних норм Закону України "Про вибори народних депутатів України", зокрема, ті особливості, з яких випливає право особи на звернення до суду у виборчому процесі (див. абзац 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму"). Тому право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, її члена під час виборів народних депутатів України мають також:

1) громадська організація, іноземна держава, міжнародна організація - рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії щодо реєстрації офіційних спостерігачів від них (статті 76 і 77 Закону);

2) офіційний спостерігач від громадської організації, іноземної держави чи міжнародної організації - рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, прийняті (вчинені) щодо нього особисто (статті 76 і 77 Закону).

9. Виходячи зі статті 12 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти виборчого процесу під час місцевих виборів:

1) виборці;

2) кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

3) місцеві організації партій (блоки), які висунули кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

4) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

5) виборчі комісії.

10. Із системного аналізу Конституції України, Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 року, випливає, що позивачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі суб'єкти:

1) виборці;

2) ініціативна група відповідного референдуму (члени ініціативної групи всеукраїнського референдуму - стосовно відмови у реєстрації такої ініціативної групи);

3) інші суб'єкти ініціювання референдуму - Верховна Рада України, Президент України - щодо всеукраїнського референдуму; Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцева рада - щодо місцевого референдуму.

11. Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, суб'єкти виборчих процесів чи процесів референдумів мають право на звернення до суду лише в тому виборчому процесі або процесі референдуму, в якому вони набули свого статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму. Крім того, слід ураховувати, що в зазначеному порядку звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму або набути статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова неоскаржена або визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з референдуму у виборчому процесі чи процесі референдуму як суб'єкти відповідного процесу та не мають права в подальшому на подання позову в зазначеному порядку (див. абзаци 4 - 5 пункту 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

12. За частиною другою коментованої статті виборець, тобто кожна особа, яка має право голосу у відповідних виборах або референдумі, може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність відповідного суб'єкта, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Це означає, зокрема, що виборець не може обґрунтувати свій позов тим, що внаслідок порушення прав кандидата, за якого він готовий віддати свій голос, обмежено право виборця вільно обирати тощо. Виборець повинен довести, що порушено саме його права та інтереси безпосередньо.

Згідно з роз'ясненням Пленуму Вищого адміністративного суду України, виборець, оскаржуючи рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісій з референдуму, членів цих комісій, у позовній заяві повинен зазначати, яким чином таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто. Якщо у позовній заяві цього немає, тоді суд залишає її без руху і пропонує позивачеві виправити цей недолік. У разі неусунення зазначеного недоліку у встановлений судом строк така позовна заява за правилами пункту 1 частини третьої статті 108 КАСУ повертається позивачеві.

Якщо на стадії судового розгляду буде встановлено, що оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій не порушені виборчі права та інтереси виборця особисто, тоді суд повинен відмовити у задоволенні позову. Тобто, розглядаючи такі справи, суди повинні перевірити, чи має право позивач звертатися до суду з відповідними вимогами, і лише в разі встановлення такого права перевіряти правомірність оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (див. пункт 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Відповідач

13. Згідно з положеннями коментованої статті, відповідачем у справах про оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, членів цих комісій можуть бути відповідна комісія або її член (члени).

14. Виходячи зі статті 21 Закону України "Про вибори Президента України" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час виборів Президента України можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

15. Виходячи зі статті 24 Закону України "Про вибори народних депутатів України" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час виборів народних депутатів можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

16. Виходячи зі статті 19 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, під час місцевих виборів можуть бути такі комісії та їхні члени:

1) Центральна виборча комісія;

2) територіальні виборчі комісії:

- виборча комісія Автономної Республіки Крим;

- обласні виборчі комісії;

- Київська, Севастопольська міські виборчі комісії;

- районні виборчі комісії;

- міські виборчі комісії (крім міст Києва та Севастополя);

- районні у містах виборчі комісії (де обираються районні у місті ради);

- селищні, сільські виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

17. Виходячи зі статті 19 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (з урахуванням Закону України "Про Центральну виборчу комісію") відповідачем у справах, визначених коментованою статтею, можуть бути такі комісії та їхні члени:

під час всеукраїнського референдуму:

1) Центральна виборча комісія;

2) комісія Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму;

3) обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

4) дільничні комісії з референдуму.

під час місцевого референдуму:

1) обласні, районні, міські, районні у містах, селищні, сільські комісії з референдуму;

2) дільничні комісії з референдуму.

Комісії з референдуму можуть бути утворені на основі існуючих виборчих комісій. У разі якщо референдум проводиться одночасно з виборами Президента України, народних депутатів чи місцевими виборами, може бути утворено спільні комісії з референдуму та виборів.

Підсудність справ у першій інстанції

18. Підсудність адміністративних справ, визначених коментованою статтею, має свої особливості, оскільки вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу, тому предметна підсудність таких справ залежить від рівня виборчих комісій чи комісій з референдуму та значення результатів оскарження для країни (частини третя - п'ята коментованої статті). Тому загальні правила статей 18 - 19 КАСУ щодо підсудності, якщо вони не відповідають коментованій статті, не застосовуються.

19. Вищому адміністративному суду України підсудні справи про оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму.

20. Окружним адміністративним судам за місцезнаходженням відповідної комісії підсудні виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких комісій та їхніх членів:

1) виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів;

2) територіальної (окружної) виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови;

3) територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України;

4) обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму.

Спеціальну підсудність для окружного адміністративного суду, територіальну юрисдикцію якого поширено на місто Київ (Окружного адміністративного суду міста Києва), КАСУ визначив стосовно виборчих спорів щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії (крім рішень, дій або бездіяльності, що стосуються встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму).

21. Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) за місцезнаходженням відповідної комісії, що діють як адміністративні суди, підсудні виборчі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (крім тих рішень, дій чи бездіяльності, що оскаржуються до Вищого адміністративного суду України або окружних адміністративних судів). В усякому разі всі рішення, дії чи бездіяльність дільничних комісій, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду.

22. Відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до початку діяльності окружних адміністративних судів справи, визначені коментованою статтею, у першій інстанції розглядають відповідні місцеві загальні суди (крім військових), зокрема, й у випадках, якщо сторонами у них є лише юридичні особи (див. абзац 2 пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

23. Якщо в позовній заяві є вимоги, що підсудні різним судам, то такі вимоги розглядатися в одному провадженні не можуть (частина перша статті 21 КАСУ).

Склад суду першої інстанції

24. Склад суду в адміністративних справах, визначених коментованою статтею, формують за загальними правилами, але з урахуванням особливостей, визначених частинами першою і п'ятою статті 24 КАСУ. Так, справу щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії в окружному адміністративному суді розглядає і вирішує колегія у складі трьох професійних суддів. Такий же склад суду в окружному адміністративному суді утворюється за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі особливої складності справи.

Вищий адміністративний суд України розглядає і вирішує справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів чи референдуму колегією у складі не менше п'яти професійних суддів.

У всіх інших випадках адміністративну справу розглядає професійний суддя одноособово.

25. Якщо справу, що підсудна окружному адміністративному суду, до початку діяльності цього суду розглядає відповідний місцевий загальний суд відповідно до пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ, тоді склад суду в місцевому загальному суді утворюється за правилами, що діють в окружному адміністративному суді.

Звернення до адміністративного суду

26. Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу референдуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністративним позовом у спорах, визначених коментованою статтею, - залежно від часу прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, від дня проведення голосування та від виду комісії (частини шоста - восьма коментованої статті).

Звернення з позовною заявою щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Днем допущення бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. В усякому випадку позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне своєчасно поновити права особи.

Скорочений строк встановлено також для подання позовної заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці. Таку позовну заяву може бути подано до адміністративного суду протягом двох днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Скорочений строк тут обумовлено тим, що від встановлення результатів голосування на виборчій дільниці залежать результати голосування в межах територіального виборчого округу, тому для своєчасного їх встановлення важливо якнайшвидше одержати всі судові рішення стосовно голосування на дільницях у межах відповідного територіального виборчого округу.

27. Днем подання позовної заяви є день її надходження до відповідного адміністративного суду - до 24-ї години цього дня. У разі незабезпечення роботи суду до зазначеної години позовну заяву, подану у зв'язку з цим наступного дня, необхідно вважати поданою у встановлений строк (див. пункт 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, тобто з пропущенням строку звернення до суду або після закінчення встановленого строку для розгляду таких спорів, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина п'ята статті 179 КАСУ) - на будь-якій стадії проходження справи: відкриття провадження, підготовчого провадження, судового розгляду, ухвалення рішення у справі. Положення статті 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду в цих справах не застосовуються.

28. Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України у разі невідповідності поданої позовної заяви у спорі, пов'язаному з виборчим процесом чи процесом референдуму, формі та змісту, які передбачені статтями 105 та 106 КАСУ, така позовна заява в порядку частини першої статті 108 КАСУ залишається без руху, якщо не порушено строк звернення до суду або вона подана в межах строку, після закінчення якого не може бути вирішений такий спір.

Оскільки за правилами частини першої статті коментованої статті право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму, то в позовній заяві обов'язково має бути зазначено юридичний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. А якщо ні, то така позовна заява залишається без руху з встановленням строку для усунення цього недоліку (див. абзаци 2 - 3 пункту 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Сплата судового збору

29. При поданні позовної заяви щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії не обов'язково сплачувати судовий збір (частина дев'ята коментованої статті). Така особливість обумовлена тим, що сплата судового збору потребує часу, а у виборчих спорах чи спорах з референдуму, особливо напередодні голосування, для суб'єктів відповідного процесу цінною є кожна хвилина. Крім того, у вихідні дні банківські відділення можуть не працювати. Вимога ж про обов'язкову сплату судового збору при зверненні до суду перешкоджала б доступу до правосуддя у таких спорах.

Тому несплата судового збору у справах, визначених коментованою статтею, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення.

30. Якщо судовий збір на момент вирішення справи не було сплачено, суд залежно від результатів розгляду справи одночасно судовим рішенням повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат, визначених статтями 94 - 96 КАСУ.

Повідомлення про справу

31. Про надходження позовної заяви та відкриття провадження у справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії суд повинен невідкладно повідомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня (частина десята коментованої статті). Таке повідомлення необхідне, по-перше, для того, щоб відповідна комісія змогла забезпечити свою участь у справі, а по-друге, щоб ця комісія або комісія вищого рівня зупинила розгляд скарги, аналогічної адміністративному позову, до вирішення справи судом, якщо така скарга надійшла.

Обмеження щодо застосування заходів забезпечення адміністративного позову

32. Пленум Вищого адміністративного суду України роз'яснив судам, що під час розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, суди в порядку забезпечення позову не можуть зупиняти дію рішень чи забороняти вчиняти дії виборчим комісіям чи комісіям з референдуму, в результаті чого буде зупинено виборчий процес чи процес референдуму, крім заборони оприлюднювати результати виборів у випадку їх оскарження (див. абзац 2 пункт 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Строк розгляду адміністративної справи

33. Строк розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порівняно із загальними положеннями суттєво скорочений. Такі справи належить розглянути і вирішити у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Надходження позовної заяви - це доставлення позовної заяви в адміністративний суд, незалежно від того, коли вона була здана на пошту чи її передано до інших підприємств зв'язку (наприклад, кур'єрської служби).

Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, суд вирішує у п'ятиденний строк, але не пізніше, ніж за дві години до початку голосування (частина одинадцята коментованої статті).

34. Про розгляд справи у судовому засіданні суд повідомляє сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, - у строк, достатній для їх прибуття до суду (друге речення частини третьої статті 35 КАСУ). У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном або й через друкований засіб масової інформації (стаття 38 КАСУ). Однак неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду справи (частина дванадцята коментованої статті).

35. Разом з тим, порушення судом встановленого строку вирішення адміністративної справи не є підставою для закриття провадження у справі чи залишення позовної заяви без розгляду, суд повинен закінчити розгляд справи по суті та ухвалити відповідну постанову. У таких випадках позовна заява може бути залишена без розгляду лише в разі, якщо суд з незалежних від нього обставин не встиг розглянути справу за дві години до початку голосування (див. пункт 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Повідомлення про судове рішення

36. Після набрання судовим рішенням у справі законної сили суд повідомляє відповідні виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про ухвалене судом рішення (частина десята коментованої статті). Якщо ж у судовому засіданні були представники цих комісій, тоді суд невідкладно після проголошення судового рішення вручає його копію представникам та іншим особам, які беруть участь у справі, що присутні, а тим, що не були присутні, - надсилає поштою.

Інші особливості

37. Особливості судових рішень за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених коментованою статтею, порядку набрання ними законної сили, оскарження та перегляду встановлені статтею 177 КАСУ. Особливості представництва у таких справах передбачено статтею 178, а особливості обчислення строків - статтею 179 КАСУ.