Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

Стаття 178. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

1. Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження.

2. Особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партій, ініціативної групи референдуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження.

3. Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Статтею доповнено загальні правила про представництво в адміністративних справах додатковими положеннями для справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

2. Стаття наділяє можливістю бути представником під час виборів чи референдуму осіб, які уповноважені відповідно до законодавства про вибори чи референдум діяти від імені певних суб'єктів виборчого процесу чи процесу референдуму.

Представник, його повноваження

3. Крім представників, які беруть участь в адміністративній справі на підставі статті 56 КАСУ, певні суб'єкти виборчого процесу чи процесу референдуму можуть мати у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, ще й таких представників:

1) кандидата без додаткового уповноваження може представляти особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата;

2) партію (блок), місцеву організацію партії (блок місцевих організацій партій), ініціативну групу референдуму без додаткового уповноваження може представляти особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум є зареєстрованою як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), ініціативної групи референдуму.

"Без додаткового уповноваження" означає, що зазначеним особам на представництво не потрібні довіреність, усна заява, ордер адвокатського об'єднання, договір про правову допомогу тощо. За суттю йдеться про законних представників, які здійснюють представництво на підставі закону, якщо вони зареєстровані як уповноважений представник або довірена особа кандидата, уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партій (блоку місцевих організацій партій), ініціативної групи референдуму.

4. Визначені в частинах першій і другій коментованої статті особи в адміністративному процесі мають усі права і виконують усі обов'язки, що їх мають суб'єкти, яких вони представляють (частина перша, шоста статті 59 КАСУ), у тому числі й право доручати представляти інтереси таких суб'єктів іншим особам.

5. Частиною другою коментованої статті встановлено, що особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партії (блоку), діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії (блоку) у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження. Відповідно до частини сьомої статті 56 КАСУ керівники або представники партій (блоків), уповноважені статутом, також мають право від їх імені підписувати позовні заяви до адміністративного суду та представляти їхні інтереси як законні представники (див. пункт 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму" від 2 квітня 2007 року N 2).

6. У разі якщо позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, суди повинні повертати таку позовну заяву (пункт 4 частини третьої статті 108 КАСУ), а якщо це виявлено під час судового засідання - залишати її без розгляду (пункт 2 частини першої статті 155 КАСУ).

Недотримання цих положень судами першої інстанції під час розгляду та вирішення справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, є підставою для скасування судами апеляційної інстанції ухвалених рішень судів першої інстанції із залишенням позовних заяв без розгляду.

Цими ж правилами повинні керуватися суди апеляційної інстанції під час прийняття апеляційних скарг та розгляду справ в апеляційній інстанції. Разом з тим суди апеляційної інстанції повинні враховувати, що якщо суд першої інстанції розглянув та вирішив справу без дотримання зазначених правил представництва і представник позивача, який не має повноважень на ведення справи, подає апеляційну скаргу, то такі обставини не є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду, а є лише підставою для скасування рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду (див. пункт 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму").

Документ, що посвідчує повноваження представника

7. Документом, що підтверджує повноваження законних представників, визначених коментованою статтею, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум (частина третя коментованої статті). Не можна вимагати від такого представника пред'явлення іншого документа - довіреності, ордера, договору - для підтвердження його повноважень.