Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягомдесяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

4. Частину четверту виключено.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок (послідовність) апеляційного оскарження судових рішень і встановлює строки для цього, протягом яких рішення не набирає законної сили, а також наслідки їх недотримання.

2. Стаття спрямована на те, щоб судове рішення, яке ніким не оскаржується, набрало законної сили якнайшвидше.

Порядок апеляційного оскарження

3. Особа, яка бажає оскаржити рішення суду першої інстанції, спочатку повинна подати заяву про апеляційне оскарження. Цим вона інформує суд про те, що судове рішення буде оскаржено, щоб суд не звернув його до виконання.

Якщо жодної заяви про апеляційне оскарження не подано, судове рішення набирає законної сили і його може бути виконано примусово. Такий механізм дає можливість прискорити виконання судового рішення, якого ніхто не збирається оскаржувати.

4. Після подання заяви про апеляційне оскарження особа має час для підготовки обґрунтування мотивів оскарження і формулювання вимог до суду апеляційної інстанції. Такі обґрунтування і вимоги особа, яка подала заяву про апеляційне оскарження, викладає в апеляційній скарзі.

Якщо після звернення із заявою про апеляційне оскарження особа не подасть апеляційної скарги, тоді вважається, що судове рішення не оскаржене, і воно набирає законної сили (див. частину другу статті 254 КАСУ).

5. Заяву про апеляційне оскарження й апеляційну скаргу необхідно подавати до відповідного адміністративного суду апеляційної інстанції, але через адміністративний суд першої інстанції, що ухвалив рішення (частина друга коментованої статті). Це означає, що адресатом вимог апеляційної скарги є адміністративний суд апеляційної інстанції, оскільки він уповноважений їх розглянути, однак заяву про апеляційне оскарження й апеляційну скаргу слід надіслати або подати адміністративному суду першої інстанції, щоб він приєднав до них матеріали адміністративної справи. Крім цього, заява про апеляційне оскарження й апеляційна скарга є сигналом для того, щоб суд першої інстанції не звернув судового рішення до виконання.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надсилає (подає) її копію безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції. Ця копія має інформаційний характер і спрямована на те, щоб судді судів першої інстанції не приховували апеляційні скарги на їхні рішення (таке, на жаль, траплялося у попередній судовій практиці загальних судів). Водночас ненадіслання такої копії не має негативних правових наслідків для особи, яка подає апеляційну скаргу, тобто суд апеляційної інстанції не може у зв'язку з цим залишати апеляційну скаргу без руху.

6. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така скарга подається у строк, який встановлено для подання заяви про апеляційне оскарження.

Строки апеляційного оскарження

7. Строки апеляційного оскарження мають важливе значення не лише для інституту апеляційного оскарження, а й для норм про набрання законної сили судовим рішенням (стаття 254 КАСУ). Ці строки включають у себе строк подання заяви про апеляційне оскарження і строк подання апеляційної скарги (частина четверта коментованої статті).

8. Особа повинна подати заяву про апеляційне оскарження:

1) постанови суду першої інстанції - протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі, тобто з дня, коли особа одержала можливість ознайомитися з нею (незалежно від того, чи вона нею скористалася); якщо ж постанову прийнято за наслідками розгляду справи у письмовому провадженні, то цей строк, очевидно, має відраховуватися від дня одержання особою копії постанови;

2) ухвали суду першої інстанції - протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику (повідомлення) особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження слід обчислювати з дня отримання нею копії ухвали.

9. Для підготовки і подання апеляційної скарги особі надається більш тривалий строк:

1) на постанову суду першої інстанції - двадцять днів після подання заяви про апеляційне оскарження;

2) на ухвалу суду першої інстанції - десять днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

10. Особа не зобов'язана подавати заяву про апеляційне оскарження судового рішення, якщо вона подає апеляційну скаргу на постанову суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти днів.

Наслідки пропущення строків на апеляційне оскарження

11. Пропущення строків, встановлених для подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, є перешкодою для апеляційного перегляду, окрім випадків, коли суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, визнав поважними причини пропущення таких строків і поновив строк на оскарження (стаття 102 КАСУ). Заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції розглядає за умови надходження апеляційної скарги. У разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання оскарженого судового рішення (частина третя статті 257 КАСУ).

Виходячи зі змісту частини шостої статті 186 КАСУ, за відсутності заяви (клопотання) про поновлення такого строку суддя-доповідач ще на етапі вирішення питання про відкриття апеляційного провадження своєю ухвалою повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строку на апеляційне оскарження (у такому тлумаченні за аналогією враховане положення частини третьої статті 214 КАСУ). Ця позиція знайшла відображення у пункті 23 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2.

12. Ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження та залишення заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги без розгляду може бути оскаржено у касаційному порядку, виходячи з частини третьої статті 102 КАСУ, а також тому, що вона перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина друга статті 211 КАСУ).

Особливості апеляційного оскарження судових рішень у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

13. Особливості апеляційного оскарження судових рішень у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, визначені статтею 177 КАСУ (див. коментар до неї). Такими особливостями, зокрема, є: скорочені строки для оскарження та неможливість їх поновлення, необхідність подання відразу апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Зарубіжний досвід

14. Двоступеневий механізм апеляційного оскарження судових рішень існує й у німецькому процесуальному законодавстві. Особа, яка бажає оскаржити рішення суду першої інстанції, спочатку подає "коротку" апеляцію із зазначенням рішення, яке оскаржується, і повідомленням, що це рішення оскаржується. Після цього апелянт протягом певного часу повинен подати окремим процесуальним документом обґрунтування апеляції142.