Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін;

2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;

3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;

4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;

5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;

6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;

7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;

8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;

9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає можливі рішення суду касаційної інстанції щодо оскаржених судових рішень за результатами касаційного розгляду скарги.

2. Стаття вичерпно встановлює повноваження суду касаційної інстанції, за межі яких він не може виходити, якщо для цього немає вагомих підстав (наприклад, прогалина у законі). Підстави для застосування кожного з цих повноважень конкретизовані у статтях 224 - 229 КАСУ. Результат реалізації зазначених повноважень утілюється у висновку суду щодо вимог касаційної скарги, який наводиться у резолютивній частині рішення суду касаційної інстанції. Одночасно стаття виконує функцію орієнтира для особи щодо вимог, які вона може заявити в касаційній скарзі.

Спрямованість повноважень суду касаційної інстанції

3. Якщо суд касаційної інстанції встановив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, адміністративна справа спрямовується на новий розгляд до відповідного суду нижчої інстанції. Підставою для направлення справи на новий розгляд, як правило, є порушення норм права, пов'язані з процедурою дослідження доказів, їх оцінкою доказів та встановленням обставин у справі. Саме такі порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції, задовольняючи касаційну скаргу на кінцеве рішення у справі, зазвичай повинен вирішити справу по суті, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Залишення касаційної скарги без задоволення

4. Суд касаційної інстанції своєю ухвалою залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, якщо дійде висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили справу, тобто без порушень норм матеріального і процесуального права, або навіть з незначними порушеннями норм процесуального права в процесі розгляду справи, якщо вони не позначилися на результатах розгляду справи (див. статтю 224 КАСУ і коментар до неї).

Зміна судових рішень

5. Суд касаційної інстанції своєю ухвалою або постановою змінює судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині (див. статтю 225 КАСУ і коментар до неї).

6. Предметом перегляду у касаційному порядку зазвичай є рішення як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, тому суд касаційної інстанції, вирішивши змінити одне з них, повинен одночасно вирішити питання про долю й іншого судового рішення. Так, у разі зміни рішення суду першої інстанції він скасовує рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно є незаконним.

Якщо суд касаційної інстанції змінює рішення суду апеляційної інстанції, то рішення суду першої інстанції він може:

1) скасувати, якщо воно є незаконним;

2) залишити без змін, якщо воно є правильним.

На наш погляд, у цьому випадку суд касаційної інстанції може й не вирішувати питання про рішення суду першої інстанції, якщо суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення щодо рішення суду першої інстанції, але помилився у мотивах. Також суд касаційної інстанції не вирішує питання про рішення суду першої інстанції, якщо предметом перегляду є лише рішення суду апеляційної інстанції (наприклад, ухвала про повернення апеляційної скарги).

Скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі судового рішення суду першої інстанції

7. Суд касаційної інстанції своєю ухвалою скасовує незаконне судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване, визнане нечинним або змінене помилково (див. статтю 226 КАСУ і коментар до неї).

Скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд або для продовження розгляду

8. Суд касаційної інстанції обов'язково скасовує своєю ухвалою рішення судів першої й апеляційної інстанції (рішення суду апеляційної інстанції) за однією з таких підстав:

1) розгляд і вирішення справи неповноважним складом суду;

2) участь в ухваленні судового рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді (у разі якщо заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою);

3) ухвалення чи підписання судового рішення не тим суддею, який розглядав справу;

4) розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання;

5) вирішення судом питань, що стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу;

6) розгляд і вирішення судом не всіх вимог (за умови, що цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, тобто якщо суд не досліджував доказів і не встановлював обставин стосовно цих вимог).

Перші чотири підстави ставлять під сумнів законність усього судового розгляду, а дві останні - не дають можливість суду касаційної інстанції виправити помилки, оскільки він не уповноважений досліджувати докази і встановлювати нові обставини у справі.

9. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направити справу для продовження розгляду чи направлення справи на новий судовий розгляд і в інших випадках, якщо встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи (питання) і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції (наприклад, докази досліджено з порушенням встановленого законом порядку).

Детальніше про це див. статтю 227 КАСУ.

Скасування судових рішень і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі

10. Якщо в суді касаційної інстанції виявиться, що рішення судів першої і (або) апеляційної інстанцій ухвалені помилково, оскільки були підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, встановлені відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу, тоді суд касаційної інстанції скасовує їх і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі. Якщо ж підстави для закриття провадження у справі виникли в касаційному провадженні, тоді суд касаційної інстанції скасовує рішення судів попередніх інстанцій у разі їх незаконності, і закриває провадження у справі (див. частину першу статті 228 КАСУ і коментар до неї). Про це суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Визнання судових рішень такими, що втратили законну силу, і закриття провадження у справі

11. Якщо обставини, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до статті 157 КАСУ, виникли після ухвалення законних рішень судів першої і (або) апеляційної інстанцій, тоді суд касаційної інстанції визнає такі рішення такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі (див. частину другу статті 228 КАСУ і коментар до неї). Про це суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

Тут йдеться про визнання рішень такими, що втратили законну силу, а не їх скасування, оскільки скасування завжди пов'язане з допущеною судом нижчої інстанції помилкою. У цьому ж випадку суд нижчої інстанції помилки не допустив.

Скасування судових рішень з ухваленням нового рішення

12. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення (постанову чи ухвалу), якщо законність встановлення обставин у справі не викликає сумнівів, але суди першої та апеляційної інстанцій при правовій кваліфікації встановлених обставин та вирішенні справи порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень (див. статтю 229 КАСУ і коментар до неї).

Зарубіжний досвід

13. У різних країнах по-різному вирішено питання про повноваження касаційної інстанції за наслідками розгляду касації. Наприклад, у Франції касаційна інстанція не має права ухвалювати нове рішення по суті справи. Вона лише констатує порушення, скасовує судове рішення і направляє справу до суду нижчої інстанції. Суть німецької ревізії у тому, що у разі, якщо нема необхідності досліджувати докази, суд ревізійної інстанції може ухвалити нове рішення, якщо для цього суд касаційної інстанції має достатньо інформації. Німецький варіант з процесуального погляду є економнішим. Повноваження української касаційної інстанції більше подібні до повноважень німецької ревізійної інстанції.