Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

2. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для реалізації повноважень суду касаційної інстанції, що визначені пунктами 7 - 8 статті 223 КАСУ.

2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг, оскільки разом зі статтями 224 - 227, 229 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.

Підстави для скасування судових рішень і залишення позовної заяви без розгляду

3. Відповідно до частини першої коментованої статті суд касаційної інстанції повинен скасувати судові рішення у справі і залишити позовну заяву без розгляду, якщо суди першої і апеляційної інстанцій не врахували одну з обставин, що визначена статтею 155 КАСУ і наявна у справі:

1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до суду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Підстави для скасування судових рішень або визнання їх такими, що втратили законну силу, і закриття провадження у справі

4. Відповідно до частини першої коментованої статті суд касаційної інстанції повинен скасувати судові рішення і закрити провадження у справі, якщо:

1) суд першої інстанції відкрив провадження у справі, хоча її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

2) позивач відмовився від адміністративного позову, але відмову помилково не прийнято судом першої інстанції;

3) сторони досягли примирення, але його умови помилково не були визнані судом першої інстанції;

4) є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

5) наступила смерть особи, яка була стороною у справі (або її оголошено померлою), якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідовано підприємство, установу, організацію, які були стороною у справі (стаття 157 КАСУ).

5. У разі незаконності рішень судів попередніх інстанцій суд касаційної інстанції скасовує їх і закриває провадження у справі також, якщо підстави для закриття провадження у справі виникли під час касаційного провадження, тобто у разі:

1) відмови позивача від адміністративного позову в касаційному провадженні і прийняття її судом касаційної інстанції;

2) досягнення між сторонами примирення в касаційному провадженні і визнання його умов судом касаційної інстанції;

3) набрання законної сили постановою чи ухвалою суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

4) смерті особи, яка була стороною у справі (або оголошення її померлою), якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Якщо зазначені підстави виникли під час касаційного провадження (наприклад, ліквідовано підприємство - сторону у справі), але рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції у справі набрали законної сили і є законними, суд касаційної інстанції своєю ухвалою визнає їх такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі. Тут йдеться про визнання судових рішень такими, що втратили законну силу, а не їх скасування, оскільки скасування завжди пов'язане з допущеною судом помилкою. На наш погляд, не можна визнавати судові рішення такими, що втратили законну силу, якщо їх уже виконано або вони стосуються нормативно-правового акта.