Кодекс адміністративного судочинства України (КАС). Науково-практичний коментар.

1. Усі питання, що виникають при судовому розгляді адміністративної справи колегією суддів, вирішуються більшістю голосів суддів.

2. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім.

3. Суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок вирішення питань та ухвалення судових рішень колегіальним складом суду з метою забезпечення справедливого і неупередженого вирішення питань при ухваленні судових рішень, зокрема й у разі розбіжностей у поглядах між суддями колегії з того чи того питання.

Вирішення питань колегією суддів

2. Колегія суддів (стаття 24 КАСУ) вирішує питання під час розгляду справи та ухвалює судові рішення більшістю голосів суддів. Орієнтовний перелік питань, які повинен вирішити суд, приймаючи постанову, наведено у статті 161 КАСУ.

3. Винятками із загального правила є:

1) положення частини п'ятої статті 2201 КАСУ про те, що при попередньому розгляді справи в суді касаційної інстанції (проводиться колегією у складі не менше п'яти суддів) справу призначають до касаційного розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку;

2) положення частин першої і другої статті 240 КАСУ про те, що питання про допуск скарги до провадження за винятковими обставинами вирішує колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України за участі не менше двох третин її чисельності (але не менше п'яти суддів), а скаргу вважають допущеною, якщо хоча б три судді дійшли висновку про необхідність цього.

Ці винятки створюють підвищені гарантії для допуску справи до судового розгляду у касаційному провадженні чи провадженні за винятковими обставинами, оскільки для прийняття рішення з цього питання достатньо меншості голосів.

4. Головуючий з кожного питання голосує останнім, аби його голос не впливав на рішення інших суддів. Жоден із суддів не має права утримуватися від голосування, тобто суддя повинен підтримати або проголосувати проти запропонованого варіанта рішення. Так само кожен суддя, який брав участь у розгляді справи та ухваленні судового рішення, обов'язково повинен підписати постанову чи ухвалу, навіть якщо він з ними не згоден.

5. У разі незгоди із судовим рішенням суддя має право письмово викласти свою окрему думку. Цей документ у судовому засіданні не оголошують, а приєднують до справи. Окрема думка судді є відкритою для ознайомлення. Вона не має жодного правового значення для результатів справи, проте таким чином суддя може висловити свою незгоду з рішенням і зняти з себе професійну відповідальність за його зміст.