Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Коментар:

1. Потерпілим від цього злочину може бути лише власна новонароджена дитина матері.

2. Об'єктивна сторона цього вбивства характеризується: 1) діями - посяганням на життя новонародженої дитини; 2) наслідками у вигляді її смерті; 3) причиновим зв'язком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою - це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів.

Пологи - це фізіологічний процес народження людини, який розпочинається з регулярних скорочень мускулатури матки вагітної жінки і закінчується вигнанням плоду з утроби матері та виділення плаценти, плодової оболонки і пуповини. Початком життя людини прийнято вважати появу якої-небудь частини її тіла із утроби матері. Як правило, такою частиною тіла є голова людини.

Якщо дитина померла внаслідок передчасних пологів, викликаних незаконним штучним перериванням вагітності, вчиненим не матір'ю, а іншою особою, вчинене слід кваліфікувати за ст. 134. Переривання вагітності внаслідок нанесення жінці удару, побоїв утворює склад умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121).

Спосіб вбивства не впливає на кваліфікацію діяння за ст. 117. Вчинення даного злочину з особливою жорстокістю не потребує кваліфікації ще й за п. 4 ч. 2 ст. 115.

3. Суб'єктом цього вбивства може бути лише мати потерпілої дитини, яка є осудною і до вчинення даного злочину досягла 14-річного віку.

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини може бути вчинене у співучасті. Співвиконавець цього вбивства підлягає кримінальній відповідальності залежно від обставин справи за відповідною частиною (і пунктом ч. 2) ст. 115. Дії підбурювача і пособника цього злочину кваліфікуються, відповідно, за частинами 3 або 4 ст. 27 і ст. 117.

4. Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема, сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв'язку з чим вона є обмежено осудною. Такий стан жінки-породіллі презюмується в кожному випадку вчинення даного злочину. Однак він не є обов'язковою конструктивною ознакою його складу, а тому кримінальній відповідальності за ст. 117 підлягає і жінка, яка не перебувала фактично в такому стані під час вбивства своєї новонародженої дитини.

Якщо умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини вчинено із заздалегідь обдуманим умислом, у т. ч. за взаємною згодою подружжя, вчинене слід кваліфікувати за п. 2 ч. 2 ст. 115, а за наявності підстав - і за іншим пунктом ч. 2 цієї статті. Коли ж таке вбивство вчинене за взаємною згодою подружжя - за пунктами 2, 12 ч. 2 ст. 115 та, за наявності підстав, і за іншим пунктом ч. 2 цієї статті.

5. Якщо умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини містить одночасно і ознаку (ознаки) умисного вбивства при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115), вчинене треба кваліфікувати лише за ст. 117. У таких випадках має місце конкуренція двох спеціальних норм кримінального закону: норми, що містить склад злочину з пом'якшуючими обставинами, і норми, що містить склад злочину з обтяжуючими обставинами. Перевага при кваліфікації вчиненого надається нормі, яка містить склад злочину з пом'якшуючими обставинами, тобто ст. 117.