Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

1. Придбання, носіння, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров'ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Примітка. У статтях 265, 265¹ цього Кодексу майнова шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Коментар:

1. Об'єктом цього злочину є громадська безпека в частині убезпечення від шкоди, якою загрожують радіоактивні матеріали.

2. Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді. До них належать: 1) джерела іонізуючого випромінювання; 2) радіоактивні речовини; 3) ядерні матеріали, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді.

Про поняття радіоактивних матеріалів див. коментар до ст. 201.

Джерела іонізуючого випромінювання - це фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. Під іонізуючим випромінюванням розуміють потік електрично заряджених часток (атомів, протонів), тобто електромагнітні чи корпускулярні промені, які випускаються джерелами іонізуючого випромінювання. До джерел іонізуючого випромінювання належать, зокрема, транспортні засоби, устаткування, інші предмети, що побували в зонах радіаційного забруднення і набули радіоактивності.

Під радіоактивними речовинами слід розуміти речовини, які створюють або в певних умовах здатні створювати іонізуюче випромінювання. Це ядерне паливо, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором, радіоактивні продукти та відходи, а також речовини природного або штучного походження, що містять у своєму складі радіоактивні ізотопи, які здатні до первісного випромінювання (руда уранова або торієва, уран-233, плутоній-239, америцій-242 тощо). Обладнання та установки (технічні пристрої) - джерела іонізуючого випромінювання (обладнання ядерних реакторів, установки для поділу ізотопів, системи конверсії тощо) - не є в прямому розумінні слова речовинами. Речі, що набули радіоактивності внаслідок впливу радіоактивних матеріалів (проби ґрунту, техніка, одяг тощо), також не можуть визнаватися радіоактивними речовинами.

Ядерні матеріали - це ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з будь-яким іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної і радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у виконанні таких дій щодо радіоактивних матеріалів без відповідного дозволу: 1) придбання; 2) носіння; 3) зберігання; 4) використання; 5) передача; 6) видозмінення; 7) знищення; 8) розпилення; 9) руйнування.

Під придбанням, носінням, зберіганням радіоактивних матеріалів розуміються такі ж дії, як і щодо вогнепальної зброї. Про їх поняття див. коментар до ст. 263.

Використання радіоактивних матеріалів - це отримання їх корисних властивостей, застосування як джерела іонізуючого випромінювання. Передача радіоактивних матеріалів включає як оплатне, так і безоплатне їх вручення постійно чи тимчасово іншій особі. Видозмінення радіоактивних матеріалів - це переведення радіоактивних матеріалів із одного виду в інший. При цьому мається на увазі зміна агрегатного стану (з твердого в рідкий чи газоподібний); проведення хімічних реакцій з такими матеріалами, внаслідок чого змінюється їх хімічна формула; зміна концентрації (збагачення) радіоактивних матеріалів; ядерні реакції, які призводять до переходу радіоактивної речовини в інший вид за складом елементів. Знищення радіоактивних матеріалів означає приведення до такого стану, коли вони не можуть бути використані за цільовим призначенням. Воно включає в себе хімічні перетворення, механічні ушкодження, фізичні зміни, у т. ч. і на ядерному рівні. Це, зокрема, пошкодження джерел іонізуючого випромінення, внаслідок чого припиняється направлений і контрольований потік електромагнітних чи корпускулярних часток; введення до радіоактивних речовин домішок, які перешкоджають збагаченню таких речовин, що є умовою їх подальшого застосування в промисловості, медицині, науці; зміни до ядерного палива, через які воно втрачає здатність підтримувати ядерну реакцію; приведення радіоактивних продуктів і відходів до стану, в якому унеможливлюється чи утруднюється їх утилізація. Розпилення радіоактивних матеріалів - це їх розподіл дрібними частками по багатьох місцях, що призводить до зниження їх концентрації і втрати радіаційних властивостей. При цьому відбувається зменшення інтенсивності випромінювання до таких меж, коли такі матеріали не можуть бути зібрані та використані за призначенням. Розпилення може здійснюватися шляхом випуску радіоактивних газів в атмосферу, виливання рідких радіоактивних матеріалів - у водні об'єкти, розсипання порошку над поверхнею, а також через змішування радіоактивних матеріалів з комунальними чи виробничими відходами, додавання їх у сировину, з якої продукуються вироби тощо. Руйнування радіоактивних матеріалів - це також один із способів їх приведення до непридатного стану. Воно охоплює, насамперед, фізичні зміни - механічні пошкодження захисних оболонок джерел іонізуючого випромінювання, збірок ядерних тепловиділяючих елементів і т. п. Крім того, руйнуванням є зміни на ядерному рівні - перетворення одних матеріалів в інші шляхом опромінення, проведення ядерної реакції.

Відповідним дозволом є ліцензія на здійснення відповідної діяльності з радіоактивними матеріалами або ж разовий дозвіл на проведення операцій (дій) такими матеріалами в певному конкретному випадку. При цьому потрібно, щоб дозвіл було видано уповноваженим на те органом у межах його компетенції; дії вчинялися в межах строків, визначених у дозволі; виконувалися дії з дотриманням видів і розмірів радіоактивних матеріалів, визначених у дозволі; були дотримані вимоги щодо використовуваного устаткування, технології поводження з радіоактивними матеріалами тощо.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. Суб'єктивне ставлення до наслідків, вказаних у ч. 2 ст. 265, може виражатися лише в необережності.

6. Кваліфікуючими ознаками цього злочину (ч. 2 ст. 265) є вчинення вказаних вище дій з метою спричинення загибелі людей, шкоди здоров'ю людей, майнової шкоди у великому розмірі або значного забруднення довкілля, а особливо кваліфікуючими (ч. 3 ст. 265) - вчинення їх повторно або за попередньою змовою групою осіб, або спричинення ними загибелі людей, майнової шкоди у великому розмірі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків.

Загибель людей означає заподіяння смерті двом або більше особам. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння одному потерпілому смерті чи хоча б одному - тяжкого тілесного ушкодження.

Поняття майнової шкоди у великому розмірі щодо цього злочину та злочину, передбаченого ст. 2651 КК, роз'яснено в примітці до ст. 265 КК. Представляється, що до прямих збитків, про які йдеться у цій примітці, включають або відносять майнову шкоду, завдану безпосередньо внаслідок поширення радіоактивних матеріалів, у тому числі витрати на лікування потерпілих, вартість майна, яке неможливо використовувати, та самих радіоактивних матеріалів, затрати на дезактивацію. Водночас, не належать до прямих збитків втрати від неможливості використання сільськогосподарських чи мисливських угідь, неодержані доходи від можливої експлуатації майна та інші кошти, які були б набуті внаслідок утримання від незаконного поводження з радіоактивними матеріалами.

Суб'єктивне ставлення до наслідків, у результаті настання яких наявний особливо кваліфікований вид цього злочину, має виражатися в необережній вині. Такий висновок випливає, зокрема, з порівняння санкцій статей КК про відповідальність за вбивство, тяжке тілесне ушкодження, умисне знищення чи пошкодження майна і за незаконне поводження з радіоактивним матеріалами.

* * *

Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р.

Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня 1995 р.

Положення про дозвільну систему. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 576 від 12 жовтня 1992 р.

Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1332 від 29 листопада 1997 р.