Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

1. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

2. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 278, є контрольоване використання засобів залізничного, водного і повітряного транспорту. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя та здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Предметом злочину є залізничний рухомий склад, повітряне, морське чи річкове судно. Про їх поняття див. коментар до статей 339 і 446.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні двох альтернативних дій щодо рухомого складу залізничного, водного чи повітряного транспорту, а саме його: 1) угону; 2) захоплення.

Угон - це самовільне заволодіння транспортним засобом та поїздка на ньому. Для нього характерно те, що він: а) вчиняється всупереч встановленому порядку допуску до управління транспортними засобами; б) здійснюється всупереч або внаслідок фальсифікації волі власника чи особи, яка вправі управляти транспортним засобом; в) полягає у керуванні транспортним засобом, здійсненні функцій машиніста, судноводія, пілота.

Угон є закінченим з моменту початку руху.

Захоплення транспортного засобу - це встановлення фактичного контролю над ним, отримання можливості для його використання на власний розсуд, включаючи обмеження доступу до нього інших осіб, перешкодження руху і т. д. Захоплення, як і угон, здійснюється самовільно, всупереч встановленому порядку. Він може полягати у заволодінні транспортним засобом таємно, із застосуванням насильства або погрози, обману. При цьому особи, які повинні і мають право здійснювати управління цим засобом, не допускаються до нього або виганяються, або ж відсторонюються від керування чи керують ним під примусом.

Закінченим захоплення є з моменту отримання можливості керування транспортним засобом, приведення його в рух, визначення маршруту чи зупинення.

4. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Таким суб'єктом можуть виступати і особи з числа членів екіпажу транспортного засобу, якщо вони не виконують обов'язкові розпорядження власника чи уповноваженого ним органу або органів управління рухом.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

6. Кваліфікований вид злочину має місце, коли описані у ч. 1 ст. 278 дії: 1) вчинюються за попередньою змовою групою осіб; 2) поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (ч. 2 ст. 278), а особливо кваліфікований вид злочину - коли дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 278: 1) вчинено організованою групою; 2) поєднано з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих; 3) спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 278).

Про поняття вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою і організованою групою див. ст. 28 і коментар до неї, про поняття насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, - коментар до ст. 186, про поняття насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, - коментар до ст. 187.

Загибель людей означає заподіяння смерті двом або більше особам. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння одному потерпілому смерті чи хоча б одному тяжкого тілесного ушкодження. Порівняння диспозицій ст. 278, з одного боку, та статей 276 - 277 - з іншого, дає підстави стверджувати, що аналізованим складом злочину не охоплюється заподіяння матеріальної шкоди. Інакше кажучи, заподіяння будь-яких матеріальних збитків не дає підстави відносити їх до тяжких наслідків як ознаки складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 278.

* * *

Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден від 16 грудня 1970 р. Ратифікована УРСР 27 грудня 1971 р.