Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

1. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах, а також заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, розбій з метою викрадення прекурсорів, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок обігу прекурсорів. Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи, власність. Про поняття обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів див. Загальні положення до цього розділу.

2. Предметом злочину є прекурсори. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

3. Об'єктивна сторона злочину передбачає умисне незаконне вилучення будь-яким способом (окрім розтрати) із підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також із правомірного чи незаконного володіння громадян з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Цей злочин є суміжним із злочином, передбаченим ст. 308, від якого він головним чином відрізняється за предметом посягання, деякими іншими ознаками об'єктивної сторони, а також за ознаками суб'єктивної сторони діяння.

Про зміст форм злочину, в яких він може проявлятися, див. коментар до ст. 308. Проте, з об'єктивної сторони, крім форм, визначених у ст. 308, злочин, передбачений ст. 312, може також проявитися у незаконному збуті прекурсорів. Про поняття незаконного збуту див. коментар до ст. 307.

4. Суб'єкт злочину загальний. Заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може вчинятися лише спеціальним суб'єктом - службовою особою. Привласнення прекурсорів може бути вчинено лише особою, якій вони були ввірені чи перебували в її віданні у зв'язку з її професійною діяльністю.

5. З суб'єктивної сторони незаконний збут прекурсорів характеризується прямим умислом і метою: такий збут здійснюється для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства характеризуються обов'язковою метою: ці діяння вчиняються з метою подальшого збуту прекурсорів.

Слід мати на увазі, що збут викрадених чи іншим способом привласнених прекурсорів охоплюється ст. 312 і додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 311 не потребує. Якщо збуту прекурсорів не передувало їх викрадення чи інше заволодіння ними, такі дії не містять ознак злочину, передбаченого ст. 312, і кваліфікуються за ч. 2 ст. 311 як збут цих речовин. Якщо винний заволодів прекурсорами без мети збуту, а через певний проміжок часу (наприклад, наступного дня) збув їх іншим особам для виготовлення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів, його дії слід кваліфікувати за відповідною статтею, що передбачає відповідальність за злочини проти власності (статті 185 - 187, 190 - 191) та за ст. 311 за ознакою збуту.

5. На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 312, не є вчинення його особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317.