Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

1. Передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам економічних, науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, -  караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Коментар:

1. Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений режим конфіденційної інформації, що є власністю держави, який забезпечує державну безпеку. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути власність або інші блага.

2. Предмет злочину - економічні, науково-технічні та інші відомості (до останніх можна віднести інформацію в сфері державного управління, громадської безпеки, про кадрову політику, технологічну інформацію тощо), які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, та матеріалізовані в певному документі.

Конфіденційною інформацією, що є власністю держави, має визнаватися інформація, для якої характерна сукупність таких ознак. Так, вона:

а) не є інформацією, яка становить державну, комерційну або іншу таємницю, що охороняється КК (таємницю усиновлення, голосування тощо);

б) не є відкритою інформацією, загальнодоступність якої охороняється законодавством України (скажімо, інформацією, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю людей);

в) є такою, що являє певну цінність та її передавання іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам може завдати шкоди державі;

г) є інформацією, порядок обігу та захисту якої визначено відповідними державними органами (міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями), в яких вона утворюється або у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває відповідно до Закону України "Про інформацію";

д) закріплена на матеріальному носієві інформації у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій формі.

Наприклад, до вказаної інформації законодавством України прямо віднесені такі відомості, як опис дій, які необхідно виконати для переробки ядерного матеріалу і створення ядерного вибухового пристрою, відомості про графік і маршрут запланованого перевезення (у т. ч. транзитного) ядерного матеріалу другої і третьої категорій тощо.

Режим конфіденційної інформації, що є власністю держави, її ознаки встановлено нормативно-правовими актами України. Відповідно до них, зокрема, зовнішньою ознакою того, що документ містить вказану інформацію, є наявність грифа "Для службового користування" і номера примірника у правому верхньому кутку першої сторінки, для видань - на обкладинці та на титулі, а якщо документ міститься на магнітному носієві інформації - безпосередньо на ньому або у супровідному документі. Гриф проставляється виконавцем та особою, яка підписує документ, а на виданні - автором (укладачем) і керівником, який підписав видання до друку. Крім того, до конфіденційної інформації, що є власністю держави, належать відомості, які містяться в усіх документах органу законодавчої влади, вищого органу виконавчої влади та вищих судових органів без грифів обмеження доступу, не опублікованих в офіційних виданнях, з яких знято гриф секретності, а також в тиражованих документах: що вийшли у світ у 1991 р. та пізніше з грифом "Для службового користування" або з нумерацією кожного примірника тиражу; виданих з грифом "Для службового користування" до 1991 р.; випущених у світ у різний час з іншими обмежувальними грифами (крім грифів "Службова таємниця", "Таємно", "Цілком таємно", "Особливої важливості"), якщо немає письмової згоди організацій, що їх підготували, або їх правонаступників, розглядати їх як відкриті.

3. З об'єктивної сторони злочин може виразитися у таких двох формах:

1) передача іноземним підприємствам, установам, організаціям або їх представникам відомостей, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави;

2) збирання таких відомостей.

За своїм змістом ці дії аналогічні тим, що вчинюються при шпигунстві (див. коментар до ст. 114). Зміст понять "іноземна організація" та "представники іноземних організацій" у статтях 111, 114 і 330 також майже однаковий (за тим винятком, що у ст. 330 поняття "іноземна організація" не охоплює собою поняття "іноземне підприємство" та "іноземна установа").

Отримання, використання, розголошення конфіденційної інформації, яка є власністю держави, з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця тягне адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 1643 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

4. Суб'єкт злочину поряд із загальними має спеціальні ознаки. Категорії працівників, які допускаються до роботи з виданнями з грифом "Для службового користування", визначаються керівниками організацій. Інші особи (наприклад, журналісти) можуть бути допущені до конфіденційної інформації з грифом "Для службового користування", що є власністю держави, у відповідному порядку (зокрема, за письмовим клопотанням керівників відповідних організацій, в яких вони працюють), і факт надання допуску означає, що вказані відомості довірені їм у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

5. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом: особа усвідомлює, що передає відповідні відомості іноземним підприємству, установі, організації або їхнім представникам, або що збирає ці ж відомості для передачі їм, і бажає це зробити.

Обов'язковою ознакою такої форми злочину, як збирання відомостей, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, є мета їх передачі іноземним підприємству, установі, організації або їхнім представникам.

Психічне ставлення винної особи до тяжких наслідків для інтересів держави (ч. 2 ст. 330) може характеризуватися тільки необережністю. В усіх випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є невизначеними, психічне ставлення до них не може бути умисним саме через те, що вони не визначені у законі, і особа, вчинюючи злочин, не могла спрямовувати своє діяння на досягнення таких наслідків (її діяння мали інші спрямування, прямо визначені у простих складах злочинів), тобто не могла ставитися до них ні як до бажаних і неминучих, ні як до імовірних (винятками є випадки, коли за конструкцією складу особа спрямовує своє діяння на досягнення будь-яких наслідків).

Від шпигунства (ст. 114) злочин, передбачений ст. 330, відрізняється за своїм безпосереднім об'єктом (а саме за певними елементами суспільних відносин, які його складають), предметом (у ст. 114 ним є відомості, що становлять державну таємницю) і суб'єктом (у ст. 330 суб'єкт спеціальний).

Злочин, передбачений ст. 330, відрізняється від комерційного шпигунства (ст. 231) за предметом (поняття комерційної таємниці визначено в законодавстві досить чітко), об'єктивною стороною (комерційне шпигунство передбачає поняття "використання відомостей", яке є більш широким, ніж поняття "передача відомостей", а також настання істотної шкоди; крім того, адресатом отримання відомостей у злочині, передбаченому ст. 231, може бути будь-яка заінтересована юридична чи фізична особа, а не тільки іноземні організації чи їхні представники) і за суб'єктом (у ст. 231 він загальний).

6. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 330, є вчинення його: 1) з корисливих мотивів; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб, а також 4) спричинення ним тяжких наслідків для інтересів держави.

Про поняття корисливі мотиви, повторність, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. коментар, відповідно, до статей 115 і 232, 32, 28.

На відміну від злочинів, передбачених статтями 328 і 329, у злочині, передбаченому ст. 330, йдеться не загалом про тяжкі наслідки, а про тяжкі наслідки для інтересів держави. Тяжкими наслідками для інтересів держави слід визнавати випадки, коли в результаті розголошення економічних, науково-технічних та інших відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, державі було заподіяно значної матеріальної шкоди чи суттєвої шкоди організаційного характеру. Чи є ті або інші наслідки тяжкими - питання факту, яке має вирішуватися залежно від сукупності обставин, що характеризують якість і кількість відповідних відомостей, до кого саме вони потрапили, чи були фактично використані на шкоду інтересам України тощо.

* * *

Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р.

Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 31 травня 2005 р.

Закон України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації" від 23 лютого 2006 р.

Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України N 1893 від 27 листопада 1998 р.

Постанова Кабінету Міністрів України N 1000 від 19 липня 2006 р. "Деякі питання обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави".

Правила поводження з інформацією щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання, доступ до якої обмежується. Затверджені наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України N 191 від 28 грудня 1998 р. (додаток 2 до Правил).

Інструкція про порядок забезпечення режиму безпеки, що повинен бути створений на підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють підприємницьку діяльність у галузі криптографічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави. Затверджена наказом Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України N 45 від 22 жовтня 1999 р.

Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації, торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації; розроблення, виробництва, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, надання послуг в галузі технічного захисту інформації; розроблення, виробництва, впровадження, сертифікаційних випробувань, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів. Затверджений наказом Держпідприємництва, Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України N 151/72 від 12 грудня 2001 р.

Комплексна система захисту інформації в автоматизованій системі Міністерства.

Інструкція користувача автоматизованої системи 3 класу. Затверджена наказом Міністерства економіки України N 121 від 23 квітня 2002 р.

Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким надається гриф обмеження доступу "Для службового користування". Затверджений наказом Міністерства аграрної політики України N 83 від 1 березня 2005 р.

Перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, і яким у Міністерстві економіки України надається гриф обмеженого доступу "Для службового користування". Затверджений наказом Міністерства економіки України N 185 від 31 травня 2006 р.

Перелік конфіденційної інформації, що є власністю держави, перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні Міністерства вугільної промисловості України і якій надається гриф обмеження доступу "Для службового користування". Затверджений наказом Мінвуглепрому України N 175 від 16 березня 2006 р.

Інструкція про порядок здійснення Службою безпеки України контролю за обігом документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Затверджена наказом Служби безпеки України N 550 від 17 серпня 2006 р.