Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

Ухилення від призову на строкову військову службу - карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Коментар:

1. Об'єкт злочину - порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань. Щодо поняття останніх див. коментар до ст. 401.

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на строкову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних Сил України та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування). За призовом частково комплектуються, крім Збройних Сил України, також Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Державна спеціальна служба транспорту.

Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різним, але визначення конкретного способу має значення для правильного визначення моменту закінчення злочину. Так, вказані дії можуть полягати в самокаліченні, симуляції хвороби, підробленні документів (зміст відповідних понять див. у коментарі до ст. 409), іншому обмані (скажімо, у доведенні до членів призовної комісії завідомо неправдивих відомостей про смерть близького родича або у свідомому замовчуванні яких-небудь відомостей), а так само в прямій відмові від несення обов'язків військової служби, і в таких випадках злочин є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову військову службу. У разі ж, якщо наявними є ознаки лише готування до вчинення цього злочину, то кримінальна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 14 виключається.

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез'явлення призовника до призовної дільниці. Поважними причинами нез'явлення у даному випадку вважаються лише такі, що підтверджуються відповідними документами: а) перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина або інші обставини, що позбавили громадянина можливості особисто прибути у вказані пункт і строк; б) смерть його близького родича (батька, матері, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку не звільняють особу від обов'язку з'явитися для проходження строкової військової служби.

Нез'явлення військовозобов'язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв'язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. За цією ж статтею військовозобов'язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу (адже готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 335, не тягне кримінальної відповідальності).

Службові особи органів реєстрації актів громадянського стану за неподання військовим комісаріатам відомостей про зміну призовниками прізвища, імені, по батькові, про внесення до актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження несуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 2116, керівники та інші відповідальні за військово-облікову роботу службові особи за несвоєчасне подання у військові комісаріати документів на жильців, які є призовниками, для оформлення взяття на військовий облік - за ст. 2115, а за перешкодження своєчасній явці призовників на збірні пункти чи призовні ділянки - за ст. 2114 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. Якщо ж вказані дії вчинено з метою сприяння призовникові в ухиленні від призову на військову службу, зазначені особи повинні нести відповідальність за пособництво в ухиленні від призову на строкову військову службу (статті 27 і 335).

Початком проходження військової служби для призовників є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату. Тому особа, яка прибула у районний (міський) військкомат і була відправлена у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями 407, 408 або 409.

3. Суб'єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу і якому не надано відстрочку.

Не підлягають призову на строкову військову службу, тобто не є суб'єктами розглядуваного злочину особи: які не досягли 18 років або на день відправки на строкову військову службу вже досягли 25 років; які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; батько (мати), рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра яких під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних загинули чи померли або стали інвалідами; які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання; які були засуджені до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт, у т. ч. із звільненням від відбування покарання (при цьому повторне ухилення від призову на строкову військову службу після відбуття покарання (крім зазначених покарань) за такий злочин не звільняє особу від кримінальної відповідальності); які припинили громадянство України, а також особи жіночої статі.

Підлягають виключенню з військового обліку особи, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб'єктами ухилення від призову на строкову військову службу. Те саме стосується осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру (про їх поняття і види див. статті 92, 94 та коментар до 92, 94).

Особи, виконання якими військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб'єктами ухилення від призову на строкову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване на підставах, передбачених законодавством.

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб'єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від військового обов'язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка,- протягом дії відстрочки. Законодавство України передбачає такі види відстрочок: а) за сімейними обставинами; б) за станом здоров'я; в) для здобуття освіти; г) для продовження професійної діяльності; д) інші, визначені законом.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов'язків військової служби чи до нез'явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за статтями 27 і 335, а за відповідних обставин і за статтями 121, 122, 125, 130, 133 (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 (якщо нею було підроблено відповідні документи).

4. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335, характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з'явився на призовний пункт у зв'язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

* * *

Конституція України (ст. 65).

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 4 квітня 2006 р.

Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" в редакції від 18 лютого 1999 р. (статті 2, 8, 12).

Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 377 від 9 червня 1994 р.

Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби. Положення про комісії у справах альтернативної (невійськової) служби. Перелік підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну (невійськову) службу. Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 2066 від 10 листопада 1999 р.

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 352 від березня 2002 р.

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу Міністерства оборони України N 1 від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах. Затверджена наказом Міністерства оборони України N 165 від 27 червня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом Міністерства оборони України N 166 від 27 червня 1995 р.