Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких родичів -

караються штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. Обов'язковим додатковим об'єктом виступає право приватної власності, а факультативним можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя або здоров'я людини.

2. Предметом злочину є рухоме або нерухоме майно, яке належить службовій особі, громадянинові, який виконує громадський обов'язок, або їх близьким родичам.

3. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) службова особа органу державної влади, органу місцевого самоврядування та об'єднань громадян; 2) громадянин, який виконує громадський обов'язок; 3) їх близькі родичі.

Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК, близьких родичів та особи, яка виконує громадський обов'язок,- коментар до ст. 115.

4. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, спрямованими на знищення чи пошкодження майна, суспільно небезпечними наслідками у вигляді майнової шкоди та причиновим зв'язком між вказаними діями і наслідками. Про поняття знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

Для кваліфікації умисного знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі, громадянинові, який виконує громадський обов'язок, чи їх близьким родичам, за ст. 352 необхідно встановити, що це діяння вчинюється у зв'язку з службовою діяльністю службової особи чи громадською діяльністю особи, яка виконує громадський обов'язок. Під службовою діяльністю слід розуміти діяльність службової особи, яка обумовлюється її службовим становищем і спрямована на реалізацію нею своїх службових повноважень відповідно до функцій та завдань органу, установи чи організації, в якій вона працює. Громадською діяльністю визнається діяльність громадянина, обумовлена його належністю до певного об'єднання громадян і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед цим об'єднанням. Такою діяльністю, зокрема, є участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону, в діяльності політичних партій, профспілкових та інших громадських організацій, органів самоорганізації населення тощо. Не є громадською діяльність, пов'язана з виконанням обов'язків депутатів місцевих рад на громадських засадах, народних засідателів, присяжних. Такі особи за здійснення зазначених функцій є членами органів місцевого самоврядування і представниками влади (депутати) або здійснюють державну функцію правосуддя (народні засідателі, присяжні), а відповідні посягання щодо них кваліфікуються за статтями 347 або 378.

Умисне знищення чи пошкодження майна громадянина, який виконує громадський обов'язок, у зв'язку з його громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо його близьких родичів слід відмежовувати від перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів, відповідальність за яке передбачена ст. 170. Таке відмежування слід робити: а) за об'єктом (об'єктом злочину, передбаченого ст. 170, є конституційне право громадян на свободу об'єднання у професійні спілки, політичні партії, громадські організації, права та законні інтереси цих організацій); б) за ознаками об'єктивної сторони (перешкоджання, відповідальність за яке встановлена ст. 170, може виразитись у створенні перепон законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських об'єднань будь-яким шляхом, тоді як діяння, передбачене ст. 352, полягає лише в знищенні та пошкодженні майна відповідних осіб).

Злочин вважається закінченим з моменту знищення чи пошкодження майна.

5. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 352, є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а злочину, передбаченого ч. 2 ст. 352, - 14 років.

6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне ставлення винного до загибелі людей або інших тяжких наслідків є необережним.

7. Кваліфікуючими цей злочин обставинами є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним загибелі людей чи інших тяжких наслідків.

Про поняття вибуху див. коментар до ст. 113, підпалу, іншого загальнонебезпечного способу, загибелі людей - коментар до статей 194 і 347.

Поняттям інші тяжкі наслідки охоплюються, зокрема, смерть однієї людини, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або кільком особам, заподіяння майнової шкоди у великих або особливо великих розмірах. Інші тяжкі наслідки - поняття оціночне і його визначення є питанням факту.