Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Тарифи на морське перевезення пасажирів і багажу в прибережному плаванні, а також правила застосування цих тарифів затверджуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Коментар:

Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" самостійно здійснює політику цін. Правові засади регулювання цін (тарифів) на транспортні послуги визначено ст. ст. 189 - 191 ГКУ, Законом України від 03.12.90 р. "Про ціни і ціноутворення", іншими нормативно-правовими актами.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням визначено в Законі України від 03.12.90 р. "Про ціни і ціноутворення". Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України, у тому числі на морському транспорті, вона дозволяє визначити основні принципи встановлення та застосування цін (тарифів), забезпечити контроль за їх дотриманням.

Основу цін на транспортні послуги становить вартість цих послуг. Одним із способів визначення вартості цін на транспортні послуги є застосування тарифів. Отже, ціна (тариф) у сфері транспортних відносин є формою визначення вартості транспортних послуг. Ціна виконує різні функції, основними з яких є функція обліку і виміру затрат суспільної праці та функція пропорційності і рівноваги в господарстві. З огляду на це, цінова політика визначена згідно ст. 10 Господарського кодексу України як один з основних напрямів економічної політики держави.

Ціна є вираженням узгодженого продавцем і покупцем грошового або іншого майнового еквівалента, який покупець сплачує за переданий йому товар, виконані роботи чи надані послуги.

За змістом багатьох нормативно-правових актів ціна і тариф ототожнюються. Проте, в економічній і юридичній літературі не висловлюється однозначна думка з цього питання. Тариф, як правило, визначається як спосіб визначення (формування) ціни й застосовується як категорія ціноутворення.

З огляду на вищенаведене, зазначимо, що ціна є істотною умовою господарського договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані погодити ціну.

Суб'єкти морегосподарської діяльності можуть використовувати вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами можуть застосовуватися контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами транспортної діяльності самостійно, за згодою сторін (так звані договірні ціни). Застосування договірних цін відбувається щодо багатьох видів транспортної діяльності: морського агентування, транспортної експедиції тощо. Для такого виду транспортної діяльності, як перевезення, можливим є застосування державних і комунальних цін, хоча і не виключається можливість застосування вільних цін.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про транспорт" рівень тарифів на транспорті визначається відповідно до нормативних витрат на одиницю транспортної роботи, рівня рентабельності та оплати податків. Розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів у порядку, визначеному кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України. Відшкодування збитків від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Повноваження органів виконавчої влади стосовно регулювання цін (тарифів) визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)".

Про особливості тарифної політики на морському транспорті мова може йти з огляду на наказ Мінтрансу України 31.10.95 N 392 "Про затвердження Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України" (далі - Збірник) передбачено розміри тарифів на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах (причалах) басейнів річок Дніпра та Південного Бугу. Тарифні ставки Збірника та порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які надають послуги, передбачені цим Збірником, у морських портах, на причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах (пристанях), незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Тарифи, передбачені на послуги, що виконуються в морських рибних портах, причалах судноремонтних та суднобудівних заводів, інших портах, причалах (пристанях), визначаються відповідно до тарифної групи базового морського торговельного порту. Тарифи цього Збірника встановлені в доларах США без урахування ПДВ. Порти мають право на застосування знижок до граничних акордних ставок для транзитних вантажів у розмірі до 15 % включно.