Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 136. Реквізити рейсового чартеру
Рейсовий чартер повинен містити основні реквізити: найменування сторін, судна і вантажу, порту відправлення і призначення (або місця направлення судна). До рейсового чартеру можуть бути включені за згодою сторін інші умови і застереження. Рейсовий чартер підписується фрахтівником (перевізником) і фрахтувальником або їх уповноваженими представниками.
Коментар:
Нами вже зазначалося, що родоначальником сучасного договору морського перевезення вантажу вважається договір 1263 року, складений в Італії, який передбачав обов'язок судновласника надати судно у морехідному стані, здійснити навантаження і розвантаження, обумовлював порядок сплати фрахту, найом тальмана за рахунок судновласника, порядок відповідальності за порушення договірних умов. У цей час в Італії зароджується документ - чартер. Його назва походить від італійської "carta partita" - "поділений документ" і пов'язана зі звичаєм складання: після внесення відповідних положень щодо умов перевезення чартер розділяли на дві частини, одна з яких знаходилася у відправника, а інша - у перевізника.
Сьогодні рейсовий чартер є різновидом чартеру і передбачає надання для перевезення всього судна чи його окремих приміщень. В залежності від того, чи надається для перевезення все судно або його частина, визначають повне або часткове фрахтування судна. На практиці в своїй більшості чартери використовуються для перевезення масових однорідних вантажів (ліс, нафта, зерно тощо). З огляду на це застосовується чимало проформ такого документа: універсальні (Дженкон, Сканкон), зернові (Советвуд, Бенанкон), вугільні (Балткон, Полкон) тощо.
Укладаючи чартер, сторони мають можливість більшість умов перевезення узгодити один з одним. Використання проформ чартеру прискорює процес погодження сторін з умовами договору, оскільки сторони обговорюють ті умови, що індивідуалізують перевезення. Разом з тим, доповнення та зміни до проформи мають вноситися з урахуванням їх узгодженості з нормами КТМУ.
Згідно коментованої статті зміст чартеру становлять умови та застереження. КТМУ визначає коло основних умов: найменування сторін, судна і вантажу, порту відправлення і призначення (або місця направлення судна). Крім основних умов, до чартеру можуть включатися інші, які підлягають узгодженню сторонами. Значна кількість таких умов вже знайшла своє закріплення у проформах. До чартеру можуть вноситися різного роду застереження, наприклад, щодо права застави на вантаж, підстав звільнення перевізника від відповідальності тощо.
З огляду на вищенаведене, зазначимо, що чартер є консенсуальним, двостороннім договором. Він підписується двома сторонами - фрахтівником та фрахтувальником або їх представниками.