Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Небезпечний вантаж, щодо якого відправник подає недостовірну інформацію, може бути у будь-який час вивантажений або знищений чи знешкоджений перевізником, як того будуть вимагати обставини, без відшкодування відправнику пов'язаних із цим збитків.

Відправник відповідає за всі збитки, заподіяні перевізнику або третім особам у зв'язку з перевезенням зазначеного вантажу.

Фрахт за перевезення такого вантажу не повертається, а якщо він під час відправлення вантажу не був сплачений, то перевізник може стягнути його повністю.

Коментар:

Відповідно до Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04.2000 р. перевезення небезпечних вантажів - діяльність, пов'язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Наведеним Законом передбачено коло прав та обов'язків відправника у сфері перевезення небезпечних вантажів.

Відправник небезпечних вантажів має право на:

- одержання у встановленому порядку достовірної інформації про небезпечний вантаж, який подається до перевезення;

- передачу небезпечного вантажу перевізнику для перевезення його відповідно до встановленого порядку;

- перевезення небезпечного вантажу, поданого для перевезення, у визначений договором або нормативним актом строк;

- відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження небезпечного вантажу або безпідставної відмови перевізника в прийнятті небезпечного вантажу до перевезення.

Відправник небезпечних вантажів зобов'язаний:

- здійснювати заходи щодо фізичного захисту охорони і безпеки небезпечних вантажів до передачі їх перевізнику;

- надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж;

- забезпечувати підготовку вантажу до відправлення, подавати перевізнику небезпечний вантаж у відповідній упаковці (тарі), контейнері, цистерні та засобі пакування;

- забезпечувати у певних випадках фізичний захист, охорону і супровід небезпечного вантажу під час перевезення;

- забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються відправленням небезпечних вантажів, та їх медичний огляд;

- надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про відправлення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та органам державного управління у сфері перевезення небезпечних вантажів;

- здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

відшкодувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

В коментованій статті визначено право перевізника у випадку подання до перевезення небезпечного вантажу, щодо якого відправник подав недостовірну інформацію: (а) вивантажити вантаж; (б) знищити вантаж; (в) знешкодити вантаж, як того будуть вимагати обставини. Перевізник в таких випадках звільняється від обов'язку відшкодувати відправнику відповідні збитки. З огляду на це, відправник відповідає за всі збитки, заподіяні перевізнику або третім особам у зв'язку з перевезенням зазначеного вантажу.

Не зважаючи на те, що в коментованій статті йдеться про подання відправником перевізникові недостовірної інформації, згідно ст. 4 Гаазько-вісбійських правил щодо таких випадків зазначають саме подання вантажу з неправильним найменуванням. Мова йде саме про такі випадки, за яких перевізник не може шляхом візуального огляду визначитися з властивостями вантажу. З огляду на різноманіття небезпечних вантажів, а також технологій їх тарування й упаковки, на практиці розповсюджені випадки подання перевізнику небезпечних вантажів з правильним найменуванням, але без належного маркування чи без інформації про безпечні властивості вантажу. Безумовно, перевізник повинен мати знання про вантаж, однак вони допомагають йому тоді, коли вантаж подається з правильним найменуванням, а його властивості є загальновідомими. Право доводити те, що перевізникові були відомі або повинні бути відомі безпечні властивості вантажу, належить відправникові.

Фрахт за перевезення такого вантажу не повертається, а якщо він під час відправлення вантажу не був сплачений, то перевізник може стягнути його повністю.