Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Одержувач і перевізник мають право (кожний) вимагати до видачі вантажу огляду та/або перевірки його кількості. Викликані цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та перевірки його кількості. 

Коментар:

Важливим з юридичної точки зору є питання визначення ваги вантажу. На підставі даних про вагу робиться розрахунок провізної плати і зборів за додаткові послуги, а також вирішується питання про належне виконання договору перевезення відносно його предмету під час видачі одержувачу. До того ж, вага вантажу визначає умови його навантаження і забезпечує правильне використання транспортного засобу. Обов'язок визначити вагу (кількість) вантажу може бути закріплено за відправником, перевізником або за ними разом в залежності від умов договору. На практиці вага вантажу визначається одним з наведених способів:

а) шляхом зважування (зернові культури);

б) по стандарту, коли вантаж подається до перевезення у стандартній тарі або упаковці (борошно, цукор у мішках);

в) шляхом розрахунку об'єму вантажу по таблицях;

г) умовно, коли зваження є недоцільним (вага тварин, автомобілів тощо).

Вагу навалочних вантажів зазначає відправник; перевіряється вона за осадкою судна. Для цього перевізник встановлює середню осадку судна до початку навантаження, а після його закінчення по вантажній шкалі визначають кількість прийнятого на борт вантажу. Вага наливних вантажів визначається по замірах у берегових резервуарах нафтобаз.

Вага і спосіб визначення ваги вказується у вантажному ордері і коносаменті (п. 3.9 Загальних правил).

Згідно з статтею 165 КТМУ одержувач і перевізник мають право (кожний) вимагати до видачі вантажу огляду та/або перевірки його кількості. Викликані цим витрати несе той, хто вимагав огляду вантажу та перевірки його кількості. Перевірка кількості вантажу має велике правове значення, оскільки прийняття вантажу до перевезення без перевірки його кількості у випадку несхоронного перевезення створює презумпцію вини перевізника. Вага вантажу в цьому випадку вважається достовірною, відповідальність за нестачу має нести перевізник, якщо не докаже наявності обставин, що виключають його відповідальність. На практиці можливо внесення відповідного застереження у коносамент. Його суть полягає в тому, що у разі неможливості перевірити вагу вантажу, заявлену відправником, у коносаменті зазначається причина невідомості прийнятих до перевезення місць і ваги вантажу, і неможливість її звірити. Правове значення застереження, що перевізнику вага, якість, кількість і зміст вантажу невідомі, полягає в тому, що воно покладає на одержувача коносамента обов'язок доказати лише факт нестачі, який мав місце при перевезенні.

Правильне визначення ваги вантажу має велике правове значення, оскільки дозволяє робити висновки про обсяги морських перевезень, їх вартість, а також дає підстави для визначення відповідальності перевізника за кількість доставленого одержувачеві вантажу.