Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

У разі повернення судна лізингодавець має право на частину лізингової плати, належної за користування судном. Внески, сплачені лізингоодержувачем у рахунок договірної ціни, підлягають поверненню лізингоодержувачу. 

Лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю судно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу. У разі погіршення стану судна лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю спричинені цим збитки. Зроблені лізингоодержувачем удосконалення на судні, якщо їх можна відділити, можуть бути вилучені лізингоодержувачем у разі незгоди лізингодавця відшкодувати їх вартість. 

Коментар:

Оскільки договір лізингу є різновидом договору оренди, положення ст. 221 відповідають загальним нормам цивільного законодавства про оренду (майновий найм).

Так, на лізингоодержувача покладається обов'язок повернути судно в стані, в якому воно було ним отримано з урахуванням нормального зносу. У разі погіршення судна лізингоодержувач повинен відшкодувати лізингодавцю завдані ним збитки. Проте, лізингоодержувач має право залишити в себе ті поліпшення на судні, що були ним зроблені і які можна відділити він судна без завдання йому шкоди і у разі, якщо лізингодавець відмовився їх відшкодувати. Невіддільні від судна поліпшення, зроблені лізингоодержувачем залишаються у лізингодавця. Якщо такі поліпшення були зроблені за згодою лізингодавця, вони повинні бути ним відшкодовані.

В разі повернення судна лізингоодержувачу лізингова плата сплачується лізингоодержувачу за фактичне використання судна, тобто до моменту його повернення лізингодавцю. В свою чергу, якщо лізингоодержувач сплатив наперед лізингодавцю внески у рахунок договірної ціни, вони повинні бути йому повернуті в повному обсязі.