Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 246. Договір морського страхування на користь третьої особи

Договір морського страхування може бути укладено страхувальником на користь третьої особи, зазначеної або не зазначеної в договорі. 

У випадку укладення договору морського страхування на користь третьої особи страхувальник несе всі обов'язки за цим договором. Ці ж обов'язки несе і особа, на користь якої і укладено договір, якщо він укладений за дорученням вказаної особи або навіть і без доручення, але ця особа пізніше виявила щодо страхування свою згоду.

У разі страхування на користь третьої особи страхувальник користується всіма правами за договором страхування без окремого доручення.

Коментар:

Договір морського страхування може бути укладений на користь власника страхового інтересу. Страхувальник має право укласти договір страхування на свою користь за умови, якщо страховий інтерес належить саме йому. Якщо ж страховий інтерес належить іншій особі, договір повинен бути укладений на користь цієї особи.

Третя особа, на користь якої укладається договір морського страхування зазначається в страховому полісі або іншому документі, що виданий страховиком. Крім того, коментована стаття передбачає можливість страхування на користь третьої особи як зазначеної в договорі, так і не зазначеної в ньому. В останньому випадку, страховий поліс видається на пред'явника.

Договір морського страхування на користь третьої особи укладається за дорученням або зі згоди цієї особи. Проте, стороною договору страхування є страхувальник, який і несе всі права та обов'язки за ним, що передбачено ч. 2 коментованої статті. Третя особа, на користь якої був укладений договір стає стороною зобов'язання, що виникає з договору страхування, набуваючи відповідні права та обов'язки. Саме тому, страховик має право вимагати від третьої особи, як і від страхувальника виконання покладених на неї договором страхування обов'язків, а також пред'являти до неї інші вимоги, що випливають із договору страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 246 страхувальник не потребує довіреності від третьої особи, оскільки при укладання договору на її користь він виступає не як представник третьої особи, а як контрагент страховика і відповідно користується всіма правами за договором страхування.