Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

У разі укладення договору морського страхування страхувальник зобов'язаний оголосити суму, на яку він страхує відповідний інтерес (страхова сума).

Якщо страхова сума оголошена нижче вартості застрахованого інтересу (страхової вартості), страховик відповідає за збитки пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості.

Якщо страхова сума, зазначена в договорі морського страхування, перевищує страхову вартість, договір є недійсним щодо тієї частки страхової суми, яка перевищує страхову вартість.

Коментар:

Страхова сума - це сума, в межах якої страховик повинен відшкодувати страхувальнику збитки, що виникли внаслідок настання страхового випадку. В будь-якому випадку, страхова сума не повинна перевищувати повної вартості об'єкта страхування.

Так, страхова вартість судна визначається з урахування вартості аналогічного судна за середніми цінами світового ринку на день укладання договору страхування. В свою чергу, страхова вартість вантажу визначається відповідно до ціни, яка визначена в договорі купівлі-продажу з урахуванням витрат з перевезення.

Частина 1 коментованої статті наділяє обов'язком визначення страхової суми страхувальника. Однак, як в же зазначалося вище, страхова сума не повинна перевищувати страхову вартість. Право оспорювати страхову вартість надається страховику у випадку введення його страхувальником в оману, при цьому обов'язок доведення цієї обставини покладається на страховика.

Частина 3 ст. 250 фактично забороняє страхувальнику оголошувати страхову суму вище вартості об'єкта страхування і містить норму, яка розрахована на ту ситуацію, коли таке перевищення виникне. Тобто, законодавець виходить з того, що якщо залишити договір страхування без змін, то страховик зобов'язаний буде сплатити страхувальнику більше, ніж той фактично втратив. В такому випадку страхова сума повинна бути приведена у відповідність у страховою вартість шляхом оголошення договору недійсним щодо тієї частки страхової суми, яка перевищує страхову вартість. Хоча, враховуючи діючий на сьогодні принцип свободи договору, вважається, що страховик повинен перед тим як укладати договір страхування пересвідчитися у дійсності тих відомостей, які надані страхувальником. В іншому випадку, страховик має право відмовити в укладанні договору страхування.

Вказана норма відповідає ч. 3 ст. 988 ЦК, яка передбачає, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.