Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Договір про іпотеку повинен бути укладений у письмовій формі.

У договорі про іпотеку зазначаються найменування, місцезнаходження сторін, суть вимоги, що забезпечується іпотекою, її розмір і термін виконання зобов'язання, оцінка і місцезнаходження судна, а також будь-які інші умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Права і обов'язки сторін договору про іпотеку, а також порядок його оформлення визначаються законодавством держави іпотечного заставодержателя, якщо інше не встановлено угодою сторін. Іпотека не означає відчуження судна іпотечному заставодержателю, так само як іпотечний заставодавець не може розглядатися як особа, що втратила право власності на закладене судно.

Коментар:

На відміну від законодавства деяких іноземних держав, законодавством України передбачено можливість виникнення іпотеки морських суден лише шляхом укладання відповідного договору морської іпотеки. Договір морської іпотеки укладається з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку" та положень цієї глави.

Так, відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Стаття 365 Кодексу майже відтворює положення вказаної ст. 18 Закону України "Про іпотеку". При цьому передбачає, що в договорі про іпотеку зазначається оцінка і місцезнаходження судна. Так, оцінка предмета іпотеки визначається у відповідно до законодавства України за згодою між заставодавцем та заставодержателем. Крім того, сторони можуть доручити проведення оцінки морського судна будь-якому незалежному оцінювачу.

Дотримання правил щодо змісту договору морської іпотеки, що визначені Законом України "Про іпотеку", а також положенням ст. 365 Кодексу має важливе значення з огляду на те, що вказаний договір відповідно до ст. 366 Кодексу підлягає нотаріальному засвідченню.

Правила ч. 3 коментованої статті носять диспозитивний характер і передбачають право сторін визначати будь-які інші умови договору морської іпотеки за угодою між собою. При цьому при укладанні договору морської іпотеки права та обов'язки сторін, а також порядок оформлення такого договору визначаються законодавством держави іпотечного заставодержателя.

За своєю суттю іпотека не є безумовною підставою переходу права власності на предмет іпотеки до заставодержателя і відповідно втрати цього права заставодавцем. Перехід права власності на предмет іпотеки відбувається лише внаслідок порушення заставодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором і лише за умов, визначених договором. Дане положення відтворене в ч. 3 коментованої статті.