Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Обставини, що можуть бути підставою для майнової відповідальності перевізника, відправників, одержувачів вантажу і пасажирів, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. В іноземному порту ці обставини засвідчуються за правилами, що існують у даному порту.

Комерційний акт складається для засвідчення:

1) невідповідності між найменуванням, масою або кількістю місць вантажу або багажу в натурі і даними, зазначеними у перевізному документі;

2) пошкодження чи зіпсуття вантажу або багажу; 

3) виявлення вантажу або багажу без документів, а також документів без вантажу або багажу;

4) повернення перевізнику викраденого вантажу або багажу.

Форма актів, порядок їх складання і порядок засвідчення обставин, які не потребують складання актів, встановлюються правилами, що видаються відповідно до статті 3 цього Кодексу.

Коментар:

Коментованою статтею визначаються способи засвідчення обставин, що можуть бути підставою для майнової відповідальності учасників відносин по перевезенню вантажів та пасажирів морським транспортом. Частина 1 ст. 381 називає два види актів, що засвідчують обставини, які є підставою для відповідальності цих учасників: комерційні акти та акти загальної форми. Слід зазначити, що такі акти є наявними не тільки на морському транспорті, але й на інших видах транспорту (залізничному, автомобільному, повітряному) і мають аналогічну функцію.

Проте оскільки вищевказані обставини, що мають місце в іноземному порту, згідно ч. 1 ст. 381 засвідчуються за правилами, що діють в даному порту, положення цієї статті застосовуються виключно для засвідчення таких обставин в портах України.

Частина 2 ст. 381 містить вичерпний перелік обставин, що підлягають засвідченню тільки комерційними актами.

Так, невідповідність між найменуванням означає розбіжності цих даних із найменуванням об'єкта, що виступає в якості вантажу (багажу) з тими, які звичайно використовується у виробництві та торговельному обороті. Невідповідність між масою та кількістю місць вантажу (багажу) в натурі і даними, зазначеними у перевізному документі, може виникнути внаслідок виявлення як меншої, так і більшої кількості маси або числа місць вантажу (багажу) порівняно із тими даними, що вказані в перевізному документі.

Однак, якщо нестача вантажу (багажу) не перевищує норм природної втрати, розмір яких визначається Правилами перевезення вантажів (багажу), комерційний акт не складається. Комерційний акт може не складатися і в інших випадках, передбачених законодавством.

Пошкодження або зіпсуття вантажу (багажу) означає втрату цим вантажем (багажем) товарної якості, властивостей і, відповідно, цінності. Однак пошкодження тари і упаковки без пошкодження самого вантажу (багажу) не є обставиною, що потребує складання комерційного акта, за виключенням випадку пошкодження тари і упаковки, які були виявлені при перевалці вантажу у прямому змішаному сполученні.

Виявлення вантажу або багажу без документів, а також документів без вантажу або багажу є обставинами, які свідчать про допущені портом або перевізником порушення умов договору перевезення, зокрема, під час приймання або видачі вантажу (багажу), оформлення перевізних документів тощо. Крім того, така ситуація може виникнути і внаслідок недобросовісних дій інший учасників процесу перевезення.

Повернення перевізнику викраденого вантажу або багажу є дією особи, в розпорядженні якої знаходився відповідний вантаж або багаж, вилучений у перевізника за відсутності законних підстав.

Важливою функцією, яку виконує комерційний акт, є те, що він виступає доказом існування тих обставин, які перераховані в п. 2 ст. 381. Так, при виникненні спору відносно цих обставин комерційний акт пред'являється разом з претензією, а в подальшому - в суд разом з позовною заявою. Безумовно, комерційний акт оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи, однак в будь-якому випадку цей документ має перевагу над іншими доказами.

Коментована стаття не визначає обставини, що засвідчуються актами загальної форми. За загальним правилом такими обставинами можуть бути: пошкодження тари та упаковки, не подання судна перевізником тощо. Тобто такі акти складаються у всіх інших випадках, коли цього вимагають обставини справи або коли їх складання передбачено діючим законодавством України.

Бланки комерційних актів та актів загальної форми затверджується Міністерством транспорту та зв'язку України.