Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

На капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому.

Капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.

Під час аварійних морських подій з судном, а також у разі зіпсуття, пошкодження і втрати вантажу або багажу, що перевозиться, заподіяння травм людям та інших випадків, у результаті яких можуть бути пред'явлені претензії або позови до судновласника, капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для документального оформлення цих випадків у порядку, встановленому чинним законодавством України, а також провести попереднє розслідування аварійної морської події незалежно від її класифікування. 

Коментар:

В морському праві правове становище капітана судна відрізняється відповідною своєрідністю. Саме тому його особі приділяє особливу увагу як національне, так і міжнародне законодавство в галузі торговельного мореплавства. Загальні норми правового становища капітана судна містяться в Главі 2 Кодексу. Так, капітан судна несе виключну відповідальність за безпечність судна, його пасажирів, вантажу, екіпажу, а також за охорону навколишнього природного середовища від забруднення з судна. Згідно ст. 61 Статуту служби на суднах морського флоту Союзу РСР від 9 січня 1976 року (далі - Статут служби на суднах морського флоту) капітан здійснює управління судном на основі єдиноначала і підзвітний безпосередньо судновласнику - керівнику компанії. Всі вказівки, які відносяться до діяльності судна, передаються тільки капітану, який відповідає за їх виконання.

Важлива роль капітана судна визнається і Міжнародною морською організацією (ИМО), Резолюцією А.443(X1) якої визначається, що безпека на морі і захист морського середовища повинні бути предметом первинної задачі капітана судна і економічний та інший тиск на капітана не можуть впливати на рішення, які він повинен приймати з цих питань, а інструкції, що надаються капітану судновласником, не повинні завдавати неналежного впливу на вирішення цих питань. Асамблея запропонувала урядам прийняти необхідні заходи для захисту капітана судна, який належним чином виконує свої обов'язки для того, щоб ніякі особи не обмежували його дії у відношенні прийняття будь-якого рішення, яке він вважає необхідним згідно свого професійного досвіду. Капітан повинен бути захищений відповідними нормами від несправедливих обов'язків. В свою чергу, Міжнародним кодексом по управлінню безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення (МКУБ) 1993 року підкреслюється обов'язок компанії визначити і оформити у вигляді документів відповідальність капітана; при цьому компанія повинна чітко підтвердити повноваження капітана і встановити, що він наділений вищими повноваженнями і відповідальністю для прийняття рішень відносно безпеки і попередження забруднення.

Обов'язки капітана в управлінні, в тому числі судноводіння визначаються діючим законодавством України, міжнародними договорами, а також прийнятими на їх виконання інструкціями і положеннями судновласника.

Згідно Статуту служби на суднах морського флоту (ст. 89) капітан зобов'язаний вимагати від своїх помічників визначення місця судна всіма доступними заходами і здійснювати контроль за якістю і своєчасністю цих визначень. Капітан призначає курс і швидкість, спосіб управління і режим роботи головного двигуна. Ніхто без дозволу капітана не має право змінювати призначений ним курс (за виключенням вахтового помічника в умовах небезпеки). Капітан повинен постійно здійснювати контроль за отриманням навігаційних повідомлень мореплавцям і навігаційних попереджень, за своєчасною коректурою карт, лоцій і інших посібників для плавання (ст. 93). При вході в порт і виході з порту капітан повинен знаходитися на мостику і особисто управляти судном. Капітан повинен прийняти всі заходи до спасіння людини, яка впала за борт, і може покинути район пошуку тільки після того як переконається, що пошуки є безрезультатними. Статут також детально регламентує обов'язки капітана судна під час його стоянки в порту, під час ремонту тощо.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Таким чином, капітан судна в силу закону є представником судновласника і вантажовласника і не потребує отримання довіреності від цих осіб. Проте, представництво капітана має обмежений характер, оскільки здійснюється тільки:

1. щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання;

2. щодо позовів, які стосуються довіреного йому майна.

При цьому, якщо на місці є представники судновласника або вантажовласника, капітан не має право здійснювати дії, що передбачені ч. 2 коментованої статті.

В якості представника судновласника капітан судна має право укладати необхідні договори, пов'язані із забезпеченням судна паливом, запасними частинами, продовольством, водою тощо. В разі необхідності проведення термінового ремонту судна, капітан може укладати від імені судновласника відповідний договір з судноремонтним підприємством. Також капітан може укладати відповідні договори буксирування при заході в порт і виході з порту судна, договори найму лоцмана тощо.

Капітан судна як представник судновласника у відношенні позовів, що стосуються ввіреного йому майна, може виступати в суді самостійно або надати довіреність іншим особам, в тому числі адвокату, якщо ці особи не були призначені безпосередньо судновласником. Для здійснення зазначених функцій на капітана судна покладається також обов'язок документального оформлення аварійних морських подій, а також у випадку зіпсуття, пошкодження і втрати вантажу або багажу, що перевозиться, заподіяння травм людям та інших випадків, у результаті яких можуть бути пред'явлені претензії або позови до судновласника. Зазначені обставини засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми (див. коментар до ст. 381), які виступають в якості доказів по заявлених претензіях та позовах. Крім того, в разі необхідності негайного з'ясування обставин виникнення аварійної морської події, капітан судна може провести попереднє розслідування незалежно від її класифікування, про що вказує ч. 3 коментованої статті.

Проте, на практиці, більшість положень цієї статті про представництво на сьогодні не застосовуються, враховуючи сучасний стан розвитку засобів зв'язку, що надають можливість капітану судна в будь-який момент отримати від судновласника розпорядження про те як діяти в тій чи іншій ситуації.