Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Морський порт забезпечує:

1) навантаження, розвантаження та обслуговування суден у порядку черговості їх приходу в порт. 

Обслуговування лінійних суден здійснюється згідно з оголошеним розкладом ліній.

Аварійні судна обслуговуються позачергово. Аварійний стан судна визначається капітаном порту;

2) перевантаження вантажів з інших видів транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з вантажами;

3) обслуговування пасажирів морського транспорту, перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти;

4) допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту;

5) інші види діяльності відповідно до статусу порту.

Коментар:

В коментованій статті йдеться про види робіт і послуг, що надаються морськими портами, й становлять їх господарську діяльність.

Господарська діяльність морського порту - це діяльність морського порту як суб'єкта господарювання, у сфері суспільного виробництва, пов'язана із виконанням робіт та наданням послуг вартісного характеру у сфері торговельного мореплавства. Отже, морські порти здійснюють морепортову діяльність, яка є різновидом господарської діяльності.

Предмет морепортової діяльності становлять наступні роботи та послуги, що надаються морськими портами:

1) навантаження, розвантаження і обслуговування суден у порядку черговості їх приходу в порт;

2) перевантаження вантажів з інших видів транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з вантажами;

3) обслуговування пасажирів морського транспорту, перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти;

4) допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту;

5) інші види відповідно до статусу порту.

Згідно коментованої статті здійснення портами господарської діяльності має відбуватися за таких умов:

А) обслуговування лінійних суден здійснюється згідно з оголошеним розкладом ліній;

Б) аварійні судна обслуговуються позачергово (аварійний стан судна визначається капітаном порту).

Одним з основних видів робіт та послуг є стивідорні роботи та послуги (від анг. stevedore, іспан. estivador - укладати вантаж). Стивідорні роботи - це роботи, пов'язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт, укладання вантажів на судні. В залежності від умов перевезення та фрахтування ці роботи оплачуються фрахтувальником чи судновласником, а в іноземних портах, як правило, - пароплавством чи судноплавною компанією. Для виконання стивідорних робіт в порту можуть залучатися стивідорні компанії - суб'єкти господарювання, що спеціалізуються на виконанні стивідорних робіт в портах. Стивідорні роботи не включаються у собівартість перевезень, тому сплачуються додатково до тарифів на морські перевезення.

Стивідорні роботи передбачають виконання наступних робіт та надання послуг:

1) навантаження вантажу;

2) розвантаження вантажу;

3) розміщення та укладання вантажу у транспортний засіб;

4) забезпечення збереження та безпеки вантажу під час перевезення;

5) перевалка вантажів з одного виду транспорту на інший;

6) зваження вантажу;

7) та інші.

Зазначимо, що традиційно під стивідорними роботами розуміють операції щодо навантаження у трюми судна / розвантаження з трюмів судна, а також раціональне розміщення вантажу й укладання вантажу з метою забезпечити їх збереження, безпеку й морехідність судна. В широкому розумінні - поняття "стивідорні роботи" крім вантажних робіт на судні охоплює всі інші операції з вантажами на березі, включаючи складські операції, навантаження/розвантаження залізничних контейнерів, сортировку вантажу тощо. Більшість портів виконує увесь комплекс стивідорних робіт, однак можливою є їх спеціалізація по виконанню стивідорних та термінальних операцій, у зв'язку з цим до них застосовують терміни - "стивідор" й "термінальний оператор". Такий розподіл є найбільш характерним для контейнерних терміналів.

Основним документом, що опосередковує виконання стивідорних робіт є стивідорний контракт - це різновид господарського договору, предметом якого є виконання стивідорних робіт та надання стивідорних послуг. Існує чимало типових проформ таких контрактів. У стивідорному контракті визначаються права та обов'язки сторін щодо виконання стивідорних робіт, строки виконання таких робіт, норми навантаження/розвантаження, порядок оплати. В таких контрактах також додатково закріплюються умови щодо оплати простою з вини перевізника, оплата наднормових, робіт у святкові й вихідні дні, правила обміру вантажних місць, розміри ставок залежно від розміру транспортного засобу, кранові витрати тощо.

Розподіл стивідорних витрат між учасниками перевезення залежить від умов таких договорів та звичаїв порту. Найбільш розповсюдженими по відношенню судновласника до стивідорних операцій є наступні умови:

Free in - судно є вільним від витрат по навантаженню;

Free out - судно є вільним від витрат по розвантаженню;

Fio - судно є вільним від витрат по навантаженню та розвантаженню;

Fiot, fios - судно є вільним від витрат по навантаженню, розвантаженню й укладання в трюмах;

Linerterms - витрати по вантажних операціях несе судно;

Grossterms - витрати по вантажних операціях несе судно, однак визначені норми вантажних робіт.

В деяких країнах існують відступи від загальноприйнятих наведених формулювань умов, оскільки звичаї та правила тлумачення умов договору перевезення не відповідають умовам запродажних контрактів й чартерів (див. коментар до морських вантажних перевезень).