Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Стаття 90. Контрольний огляд судна

Кожне судно перед виходом у море підлягає контролю з метою перевірки суднових документів, установлення відповідності судновим документам основних характеристик судна, а також перевірки виконання вимог щодо укомплектування суднового екіпажу.

У разі відсутності суднових документів або наявності достатніх підстав вважати, що судно не задовольняє вимогам безпеки мореплавства, особа, уповноважена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може провести його огляд.

З метою перевірки та усунення недоліків, що перешкоджають видачі дозволу на вихід судна з порту, особою, уповноваженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту (центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства), може бути проведено контрольний огляд судна.

Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

 

Коментар:

 

У відповідності до вимог Конвенції по морському праву 1982 року кожна держава приймає у відношенні суден, що плавають під її прапором, заходи для забезпечення безпеки мореплавства, зокрема це стосується конструкції, устаткування та придатності до плавання, укомплектування, умов праці і навчання екіпажів тощо.

Основною метою здійснення портового контролю є попередження інцидентів із серйозними наслідками. В радянські часи система портового контролю зводилася лише до перевірки наявності на судні необхідних суднових документів і відповідності судна даним, що в них містяться. На сьогодні портовий нагляд передбачає в тому числі й перевірку виконання вимог щодо укомплектування суднового екіпажу.

Згідно з Міжнародною конвенцією з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками (СОЛАС 74), кожне судно, що знаходиться в порту іншої держави-учасника, підлягає контролю зі сторони посадових осіб, мета якого - перевірити наявність діючих свідоцтв. Якщо наявна істотна невідповідність між станом судна або його укомплектуванням і даними будь-якого свідоцтва або судно та його устаткування непридатні для виходу в море без загрози для судна і людей, або сплив строк свідоцтва, або воно втратило силу, судну забороняється вихід в море. При здійсненні контролю повинні докладатися всі можливі зусилля для уникнення невиправданої затримки або відстрочки відходу судна. В іншому випадку судно має право на компенсацію збитків.

У відповідності до ч. 4 коментованої статті в Україні Міністерством транспорту України 17 липня 2003 року прийняті Правила контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства. Вказані правила поширюються на морські судна та річкові судна, які мають право прямувати морськими шляхами, незалежно від прапора і форми власності, що перебувають у портах і на внутрішніх водних шляхах України, Головну державну інспекцію України з безпеки судноплавства (надалі - Держфлотінспекція України), Державну інспекцію з безпеки мореплавства флоту рибного господарства (надалі - Держрибфлотінспекція), капітанів морських портів України та інспекції державного портового нагляду (надалі - ІДПН).

Так, під час стоянки в порту, для отримання дозволу капітана порту на вихід, усі судна підлягають огляду інспекторами ІДПН. При цьому перевіряються:

— суднові документи і свідоцтва та інші документи (в залежності від типу судна, призначення, району плавання і прапора);

— стан корпусу судна, його механізмів, обладнання та пристроїв;

— дотримання екіпажем правил експлуатації щодо безпеки мореплавства та запобігання забрудненню із судна;

— підготовленість екіпажу у відповідності до методів особистого виживання, протипожежної безпеки та боротьби з пожежею, а також компетентність у питаннях особистої безпеки та громадських обов'язків.

Іноземні судна під час перебування в українських портах підлягають контролю державою порту, який здійснюється ІКДП. Організація роботи ІКДП здійснюється Держфлотінспекцією України. Огляд суден ІКДП здійснюється в таких випадках:

— вибірково, в плановому порядку, беручи до уваги, що щорічною загальною кількістю перевірок мають охоплюватись, принаймні, не менш як 15 відсотків загальної кількості іноземних торговельних суден, що відвідують порти України;

— на підставі інформації ІДПН про необхідність здійснення більш детальної перевірки;

— при отриманні повідомлення від іноземної ІКДП про слідування в український порт субстандартного судна або судна, на якому недоліки, виявлені ІКДП, не були усунені в попередньому порту;

— при отриманні інформації від членів екіпажу або інших осіб про невідповідність судна вимогам міжнародних конвенцій, про забруднення судном довкілля або про порушення умов перевезення вантажів і пасажирів тощо.