Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Науково-практичний коментар.

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Коментар:

Ця стаття встановлює вичерпний перелік постанов, які можуть бути прийняті в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення. Усі питання, необхідні для розгляду справи, та недоліки, які перешкоджають розгляду справи (наприклад, недостатність доказів), вирішуються на етапі підготовки справи до розгляду (див. коментар до ст. 278 КпАП). Тому прийняття будь-яких інших постанов є незаконним.

У справі про адміністративне правопорушення може бути винесено таку постанову:

— про накладення адміністративного стягнення. Таке рішення є свідченням того, ідо особа визнана винною у вчиненні правопорушення. В постанові про адміністративне стягнення обов'язково зазначається, яке саме стягнення накладається на правопорушника. Види адміністративних стягнень надаються у главі 3 КпАП;

— про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24 і КпАП (щодо правопорушень, вчинених неповнолітніми від 16 до 18 років). Такими заходами є: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

— про закриття справи. Закриття справи можливе у встановлених законом випадках. По-перше, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження. Усне зауваження виноситься органом (посадовою особою), уповноваженим вирішувати справу, якщо він вирішує звільнити порушника від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

По-друге, прийняття постанови про закриття справи можливе при передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу. Передача матеріалів зазначеним суб'єктам можлива, якщо, враховуючи характер вчиненого правопорушення і особу правопорушника, орган (посадова особа), що розглядає справу, вирішить, що доцільніше буде до особи, що вчинила правопорушення, застосувати захід громадського впливу.

По-третє, постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів справи прокурору, органу досудового слідства чи дізнання. Орган (посадова особа) передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання у випадку, коли він при розгляді справи дійде висновку, що в порушенні є ознаки злочину. Правоохоронна практика свідчить, що досягти ідеально диференційованого підходу до розмежування злочину й адміністративного проступку неможливо. Тому законодавством було встановлено, що за наявності у діянні ознак і злочину, і проступку, воно визнається злочином, а винний притягається до більш суворої відповідальності. Саме тому встановлюється обов'язок передати матеріали справи прокурору, органу досудового слідства або дізнання. До того ж постанова про закриття справи надсилається до зазначених органів разом з матеріалами справи. Матеріали справи надсилаються за підслідністю, після чого справа розглядається у кримінально-виконавчому провадженні. По-четверте, у випадку, коли є такі обставини:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП;

8) наявність за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органа (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за цим фактом кримінальної справи;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі, - виноситься постанова про закриття справи. У випадку, коли необхідно перевірити наявність перелічених обставин, розгляд справи відкладається до отримання усіх необхідних даних.