Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 138. Виправні колонії мінімального рівня безпеки
1. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право:
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення.
абзац четвертий виключено
2. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.
3. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою статті 99 цього Кодексу для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації.
Коментар:
Стаття, що коментується, визначає виправні колонії мінімального рівня безпеки. Дані колонії чинне законодавство поділяє на два види: виправні колонії мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання та виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
Так, в колоніях мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання створюються найсприятливіші умови відбування покарання - аналогічні тим, що передбачені ч. 1 ст. 99 КВК України для засуджених, які відбувають покарання в дільницях соціальної адаптації.
У цих установах засуджені: тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки без обмежень у кількості, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство.
Наступним видом установи виконання покарань відповідно до суворості умов тримання та правообмежень є колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Засуджені у цих колоніях мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року посилки (передачі) і бандеролі без обмежень у кількості.
При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.
Житлові умови та правила розміщення засуджених в колоніях мінімального та середнього рівнів безпеки, а також звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня безпеки є однаковими. Засуджені розміщуються в гуртожитках і забезпечуються жилою площею за нормами, встановленими КВК України. Кожному засудженому надається індивідуальне спальне місце, яке визначає начальник відділення і на якому прикріплюється табличка із зазначенням прізвища, ініціалів засудженого.
Гуртожитки в установах виконання покарань забезпечуються інвентарем та іншими предметами за нормами, установленими переліком, визначеним у додатку N 4 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. У них встановлюються: ліжка металеві одно- або двоярусні з жорсткою сіткою за чисельністю засуджених; приліжкові тумбочки (одна на двох засуджених); стіл на 10 - 12 посадкових місць; табурети на кожного засудженого; гучномовець; бак для питної води з кухлем і тазом; годинник настінний на кожну житлову секцію; фіранки на вікна; телевізор чорно-білого або кольорового зображення на кожне відділення; холодильники; столові і консервні ножі (два на житлову секцію), ножиці (одні на 50 засуджених); вішалка для верхнього одягу.
У приміщеннях гуртожитків, крім спальних кімнат, з розрахунку на кожне відділення обладнуються кабінети начальників відділень (вихователів), кімнати виховної роботи, приміщення для зберігання особистих речей засуджених, сушильні для одягу та взуття, приміщення для приймання їжі та збереження продуктів харчування з холодильниками, туалетні кімнати. У виправних колоніях для тримання засуджених жіночої статі - кімнати особистої гігієни.