Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

1. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання адміністрація установи виконання покарань через територіальні органи внутрішніх справ і центри зайнятості населення вживає заходів до трудового і побутового влаштування засудженого за обраним ним місцем проживання.

2. В установах виконання покарань організовуються курси підготовки засуджених до звільнення.

3. Інваліди першої та другої груп, а також чоловіки віком понад шістдесят років і жінки - понад п'ятдесят п'ять років, у разі потреби, за їхньою згодою направляються у будинки інвалідів і престарілих. Неповнолітні, які позбавлені батьківського піклування, у необхідних випадках направляються службами у справах дітей до шкіл-інтернатів або над ними встановлюється опіка чи піклування.

Коментар:

Стаття, що коментується, передбачає надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні.

Державні або інші органи і установи зобов'язані допомагати звільненим від відбування покарання, у трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації. Для цього чинним законодавством встановлено достатньо чіткий порядок взаємодії органів і установ, який покликаний сприяти вирішенню вказаних питань, а також процедура інформування про звільнених засуджених.

Більш детально дане питання на сьогоднішній день врегульоване спільним наказом центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства праці та соціальної політики України N 38/86/89 від 4 березня 2009 року "Про затвердження Порядку взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості щодо надання особам, які можуть бути звільнені від відбування покарання та відбули покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації".

Так, адміністрація установи виконання покарань не пізніше ніж за три місяці до закінчення призначеного строку покарання проводить бесіду із засудженим для визначення його намірів щодо місця проживання та працевлаштування після звільнення і надання необхідної допомоги у вирішенні цих питань. За підсумками бесіди від засудженого приймається заява відповідного змісту, яка після звільнення долучається до його особової справи.

За три місяці до закінчення строку покарання засудженого до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк надсилає повідомлення-запит до відповідного органу внутрішніх справ для перевірки можливості проживання після звільнення за обраним ним місцем проживання, а на засуджених, які звернулись по допомогу у влаштуванні, - повідомлення-запит до відповідного органу праці та соціального захисту населення для перевірки наявності центру соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань, в обраному особою, яка звільняється, регіоні. Повідомлення-запит надсилається стосовно засуджених, які характеризуються адміністрацією установи виконання покарань як такі, що довели своє виправлення та яким до настання передбаченого законодавством терміну можливого застосування умовно-дострокового звільнення залишилося не більше трьох місяців.

Стосовно осіб, які звільняються з установ виконання покарань, з числа чоловіків віком 28 - 60 років і жінок віком 28 - 55 років, які за умови складних життєвих обставин (відсутність у них місця проживання тощо) та за їх згодою направляються до центру соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань, надсилає до відповідного центру особисту заяву засудженого та медичну довідку про стан його здоров'я. Як виняток, за умови складних життєвих обставин за рішенням адміністрації центру соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань, до нього можуть бути прийняті особи віком від 18 до 28 років.

Засуджені похилого віку, що досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, інвалідів I і II груп, якщо вони потребують стороннього догляду та медичного обслуговування і не мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних за законом їх доглядати, які за їх згодою підлягають направленню до спеціального будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, разом з повідомленням-запитом до органу внутрішніх справ направляє до органу праці та соціального захисту населення за місцем розташування відповідного спеціального будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів особисту заяву засудженого, довідку медичної частини установи про стан його здоров'я з висновком про необхідність стороннього догляду, довідку про розмір призначеної пенсії або інших соціальних виплат (за наявності), а також довідку медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності групи інвалідності), індивідуальну програму реабілітації інваліда (за наявності).

У разі отримання з територіального органу внутрішніх справ, органу праці та соціального захисту населення інформації про відсутність можливості проживання засудженого за обраним ним місцем повідомляє його про це і за погодженням з ним вживає заходів щодо направлення до іншого місця проживання.

Стосовно засуджених, які на день звільнення не досягли вісімнадцятирічного віку, за 30 днів до звільнення додатково направляє повідомлення про звільнення до кримінальної міліції у справах дітей відповідного територіального органу внутрішніх справ.

Стосовно засуджених працездатного віку - за 20 днів до звільнення адміністрація установи надсилає повідомлення до міського (районного) центру зайнятості державної служби зайнятості тієї місцевості, яку вони обрали для проживання, для надання допомоги в їх працевлаштуванні відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

У разі надходження з територіального органу внутрішніх справ повідомлення про неприбуття звільненого до обраного ним місця проживання додатково направляє повідомлення до територіального органу внутрішніх справ, де ймовірна його поява, виходячи з анкетних даних засудженого.