Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 160. Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання

1. За особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль громадських організацій і трудових колективів, з цими особами проводиться виховна робота з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації.

2. Громадськими організаціями, які здійснюють громадський контроль відповідно до глави 26 цього Кодексу, є ті, статутами яких передбачено здійснення такого контролю, або ті, які виявили бажання здійснювати його з дозволу органу або установи виконання покарань.

Коментар:

Стаття, що коментується, передбачає громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання. Важливо наголосити, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має свої особливості. З однієї сторони воно стосується осіб, які становлять меншу небезпеку, оскільки даний інститут застосовується лише до тих, хто на думку суду, не потребує для свого виправлення повного відбування призначеного судом покарання, тобто засуджених, які характеризуються позитивно. Вірогідність вчинення ними повторних злочинів значно менша. З іншої сторони, ці особи звільнені достроково, внаслідок чого підготовка їх звільнення могла не проводитись. Це означає, що всі питання побутового та трудового влаштування вони повинні вирішувати самостійно. Водночас суд, застосовуючи умовно-дострокове звільнення не покладає на засудженого виконання тих чи інших обов'язків, окрім одного - не вчинювати нових злочинів, внаслідок чого неможливо покласти здійснення контролю за такими особами на якийсь державний орган.

У зв'язку з цим законодавець і передбачив обов'язкове встановлення за такими особами громадського контролю, здійснення якого покликане сприяти закріпленню результатів виправлення і ресоціалізації.

Законодавець у даній статті визначає не тільки суб'єктів здійснення громадського контролю, а й встановлює певні форми та межі його здійснення. Безпосереднє здійснення громадського контролю покладається на громадські організації, центри соціальних служб для молоді, служби у справах неповнолітніх та трудові колективи. Такий контроль може здійснюватись спеціально призначеними за їх згодою представниками. Громадський контроль вищевказаних органів та установ полягає в тому, що їх члени всебічно сприяють в трудовому та побутовому влаштуванні умовно-достроково звільнених, надаючи їм роботу на своєму підприємстві. Культурно-просвітницькі установи допомагають організувати проведення культурно-масової роботи. а учбові заклади сприяють організації загальноосвітнього та професійно-технічного навчання цих осіб.

Незалежно від призначення представника, що безпосередньо здійснює громадський контроль, всі члени трудового колективу або громадської організації, котрий узяв на себе функцію такого контролю, повинні приймати активну участь у виправленні та ресоціалізації засудженого, проводити з ним виховну роботу. Дана діяльність здійснюється у тісному контакті зі спостережними комісіями, службами у справах неповнолітніх та центрами соціальних служб для молоді.