Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу. У разі ухилення засудженого від сплати штрафу, призначеного як основне покарання, суд за поданням державної виконавчої служби або зі своєї ініціативи може призначити покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до двох років. Для встановлення факту злісного ухилення від сплати штрафу необхідна наявність двох обставин: несплата штрафу в строк і умисне приховування засудженим своїх доходів і майна. 

Приховування доходів припускає вилучення, знищення чи підробку усіх чи частини документів, на підставі яких встановлюється заробітна плата й інший дохід засудженого.

Приховування майна в даному випадку означає його фактичне переміщення в невідоме державному виконавцю місце, розтрату, відчуження, незаконну передачу іншим особам, а також знищення (вилучення) документів, що підтверджують право на майно.

Матеріалами, що свідчать про приховування засудженим його доходів і майна, є: подання державного виконавця; пояснення засуджених і інших осіб; документи організацій.

Після стягнення штрафу виконавчий лист з відміткою про виконання вироку повертається до суду, який його постановив. Закон надає боржникові право оскаржити постанову державного виконавця про арешт його коштів чи майна начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований цей державний виконавець, або до суду у 10-денний строк.

У тих випадках, коли під час здійснення виконавчих дій буде встановлено, що засуджений з тих чи інших причин неспроможний сплатити повний розмір штрафу, державний виконавець відповідно до ст. 33 Закону може звернутися до суду з клопотанням, щоби суд підставі ч. 3 ст. 26 КВК України замінив несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 КК України. Рішення про застосування такої заміни приймається судом в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством із розрахунку: 10 годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або один місяць виправних робіт за 4 встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років. За результатом судового розгляду суддя виносить постанову, яка разом з копією вироку направляється для виконання органу, який відає виконанням покарання, визначеного у постанові. 

Ухилення засудженого від покарання у виді штрафу тягне за собою несприятливі наслідки у вигляді кримінальної відповідальності. Відповідно до ст. 27 КВК України якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, він притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України. Санкція цього складу злочину передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.