Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

1. У разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

2. Засуджений до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає наслідки ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ. 

Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

У разі ухилення засудженої особи від відбування покарання до прокуратури направляються подання, копія вироку суду та матеріали, що свідчать про ухилення від відбування покарання, для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України.

Відповідальність осіб, засуджених до ППО ПП ЗПД-покарання.

За порушення порядку та умов відбування ППО ПП ЗПД-покарання, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухиленням від відбування покарання вважаються:

- порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були учинені після письмового попередження;

- невиконання вимог вироку суду;

- неповідомлення інспекції про місце роботи і проживання чи їх зміну.

Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи. Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування ППО ПП ЗПД, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України (доставка такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ). Копії цих матеріалів підшиваються до особової справи засудженої особи.

Прокуророві направляються такі матеріали:

- подання;

- копія вироку суду;

- довідка про вчинені ним порушення та вжиті інспекцією заходи впливу;

- пояснення засудженої особи;

- інші матеріали, що свідчать про ухилення або порушення.

У поданні вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання:

- вимоги вироку суду, які не виконані;

- неявки в інспекцію за викликом без поважних причин;

- порушення порядку й умов відбування покарання, які допущено;

- проступки, учинені засудженою собою, та види адміністративного реагування на них.