Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

1. Засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

2. Надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.

3. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.

4. Засудженому забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.

Коментар:

Стаття, що коментується, визначає умови відбування покарання у виді громадських робіт. Згідно даної статті КВК України засуджені до покарання у виді громадських робіт зобов'язані додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. 

Згідно ч. 2 ст. 37 КВК України надання засудженому щорічної відпустки за основним місцем роботи не зупиняє виконання покарання у виді громадських робіт.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція згідно ч. 3. ст. 37 КВК України направляє до суду подання про звільнення її від подальшого відбування покарання.

Якщо інвалідність I чи II групи наступить під час відбування ГР, засуджений має бути звільнений від їх подальшого відбування. Те ж стосується жінок, які стали вагітними, а також осіб, які досягли пенсійного віку під час відбування розглядуваного покарання. Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання визнана інвалідом I або II групи, працівник інспекції направляє до суду подання (особову справу та зазначений вище висновок) про звільнення такої особи від відбування покарання відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України та ч. 3 ст. 37 КВК України, при цьому до вирішення зазначених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

Особи, засуджені до покарання у виді ГР, не відбувають покарання у вихідні та святкові дні в разі відсутності можливості здійснення контролю за виконаним ними обсягом робіт. Особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт, перебувають на обліку в підрозділі інспекції за місцем проживання. Умовно-дострокове звільнення щодо осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт, не застосовується.

Особи, засуджені до громадських робіт, зобов'язані: додержуватися встановлених законодавством порядку та умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати установлений судом строк громадських робіт; працювати на визначених для них об'єктах; відпрацьовувати установлений строк громадських робіт; з'являтися за викликом до інспекції; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до інспекції; не порушувати громадський порядок.

Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції направляє до суду подання (особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку) про звільнення їх від відбування покарання, при цьому до вирішення зазначених вище питань судом відбування покарання призупиняється.

Засудженим особам забороняється без дозволу інспекції виїжджати за межі України. Працівник інспекції може давати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки в разі направлення їх у відрядження з місця роботи, при потребі проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно підтверджуватися документально. У таких випадках ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженої особи.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмову в наданні дозволу на виїзд) працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

З метою встановлення випадків порушення засудженими особами громадського порядку працівник інспекції контролює поведінку засуджених осіб і 1 раз на 3 місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності.

Працівник інспекції направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в АР Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті з метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.