Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 44. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт
1. На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт покладається:
щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в доход держави;
додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених цим Кодексом;
своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;
щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.
2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.
Коментар:
Стаття, що коментується, визначає обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді ВР. Особи, засуджені до ВР, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження (на тій самій посаді чи роботі). Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та кримінально-виконавчим законодавством.
На власника підприємства за місцем відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді виправних робіт, покладаються:
- щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в дохід держави;
- додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених КВК України;
- своєчасне інформування працівників інспекції про ухилення засудженої особи від відбування покарання, переведення її на іншу роботу чи посаду, а також її звільнення;
- щомісячне інформування працівників інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.
У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженої особи, а також невиконання інших вимог, передбачених ст. 44 КВК України, працівник інспекції надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.
Прокуророві направляються такі матеріали:
- подання;
- довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді ВР і вжиті ним заходи;
- довідка власника підприємства про причини неперерахування утриманих коштів;
- ксерокопії розрахункових відомостей;
- інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.
Час щорічної відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засуджену особу від власника підприємства.
За наявності підстав за 10 днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану постанову про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженої особи за час відпустки в дохід держави. Постанова про це негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ст. 21 Закону України "Про відпустки"), а копія постанови долучається до особової справи засудженої особи.
Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше 24 днів (ст. 6 Закону України "Про відпустки"), тому в такому випадку до строку відбуття покарання зараховується 1 календарний місяць.