Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 46. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт
1. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган щодо засуджених до покарання у виді виправних робіт може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.
2. Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці щодо засуджених може застосовувати такі заходи заохочення:
подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом;
зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.
3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з урахуванням характеристики на нього власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого.
4. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
5. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
6. Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт є:
невиконання встановлених обов'язків;
порушення порядку та умов відбування покарання;
вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності;
допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
7. Засуджений до виправних робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Коментар:
Стаття, що коментується, визначає заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт.
За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці надсилають до суду матеріали на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення її від покарання або заміни невідбутої частини покарання штрафом.
Власник підприємства стосовно осіб, засуджених до покарання у виді ВР, може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.
Працівник інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженої особи може застосовувати такі заходи заохочення:
- подання до суду матеріалів на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом на підставі ч. 2 ст. 46 КВК України;
- зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.
Подання про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання у виді ВР або заміну невідбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх стосовно засудженої особи, яка відбула установлену КК України частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення. Подання разом з особовою справою засудженої особи надсилається для розгляду до суду за місцем відбування нею покарання (ч. 3 ст. 46 КВК України).
До особової справи засудженої особи додається характеристика від власника підприємства. Викладена в ній думка враховується при остаточному вирішенні питання про направлення до суду подання на засуджену особу.
Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засудженої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду її особову справу та подання про умовно-дострокове звільнення.
Крім цього, до суду надсилаються такі матеріали:
- копія облікової картки (оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним перерахуванням утриманих коштів у дохід держави);
- довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направлення матеріалів до суду.
Час щорічної відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засуджену особу від власника підприємства.
За наявності підстав за 10 днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану постанову про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженої особи за час відпустки в дохід держави. Постанова про це негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ст. 21 Закону України "Про відпустки"), а копія постанови долучається до особової справи засудженої особи.
Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше 24 днів (ст. 6 Закону України "Про відпустки"), тому в такому випадку до строку відбуття покарання зараховується 1 календарний місяць.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді ВР до засудженої особи може застосовуватися інспекцією застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 46 КВК України).
Перед накладенням стягнення засуджена особа дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке потім долучається до її особової справи.
Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України (доставлення такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ). Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи (ч. 5 ст. 46 КВК України).
Ухиленням засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт є:
- невиконання встановлених обов'язків;
- порушення порядку та умов відбування покарання;
- вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністративної відповідальності;
- допущення більше 2-х разів протягом місяця прогулів, а також більше 2-х порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання, а також засуджена особа, яка виїхала без дозволу інспекції за межі України.
При підготовці подання прокуророві про вирішення питання щодо притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності, в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування призначеного судом покарання (кількість прогулів; час, протягом якого засуджена особа не приступила до роботи або не з'являлась без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до неї; наявність у засудженої особи адміністративних стягнень тощо).
Разом з поданням до прокуратури направляються:
- копія вироку;
- копія облікової картки (завірена підписом працівника інспекції та скріплена печаткою);
- довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу;
- довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури;
- інші матеріали, що свідчать про ухилення засудженої особи від відбування покарання.