Кодекс Законів про працю України (КЗпПУ). Науково-практичний коментар.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Коментар:

1. Ст. 103 КЗпП застосовується до відносин, які виникають у зв'язку з запровадженням нових і зміною діючих умов оплати праці. Вона не може застосовуватися у випадках, коли зміна умов оплати праці є лише наслідком зміни змісту трудової функції працівника, його переміщення, переведення на іншу роботу або зміни істотних умов праці працівника. Так, переведення на іншу нижчеоплачувану роботу допускається за згодою працівника (частина перша ст. 32 КЗпП), за заявою працівника, при наявності медичного висновку (частина перша ст. 170 КЗпП), за пропозицією власника (частина друга ст. 40 КЗпП). В усіх цих випадках ст. 103 КЗпП не може застосовуватися, оскільки застосуванню підлягає частина перша ст. 114 КЗпП. Не може вона застосовуватися і при переміщеннях (частина друга ст. 32 КЗпП), оскільки застосуванню підлягає частина друга ст. 114 КЗпП.

2. Зміни умов оплати праці в бік погіршення, про які власник зобов'язаний повідомити працівника, можуть запроваджуватися законодавством, генеральною, галузевою, регіональною угодою, колективним договором, власником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або іншим уповноваженим трудовим колективом на представництво органом або одностороннє (частина четверта ст. 97 КЗпП). Незалежно від правової форми, у якій провадиться зміна умов оплати праці в бік погіршення (запровадження нових умов оплати праці, які погіршують умови, що діяли раніше), обов'язок повідомлення працівників лежить на власникові. Лише зміна умов оплати праці за згодою між сторонами трудового договору не вимагає спеціального повідомлення працівника, оскільки він одержує відповідну інформацію при укладенні з власником відповідної угоди.

3. Працівник повинен бути повідомлений про зміни в бік погіршення умов оплати праці, відповідно до яких раніше провадилася оплата його праці, - про зміни тарифної ставки (окладу), доплат, надбавок, форми оплати праці, системи оплати праці, преміальної системи тощо.

4. Поки не минув двомісячний строк, встановлений ст. 103 КЗпП, на підприємстві не можуть застосовуватися нові (змінені) умови оплати праці, які погіршують становище працівників. Лише Верховна Рада спеціальною нормою може встановити, що погіршення умов оплати праці, що випливають з прийнятого нею закону, підлягають застосуванню до закінчення двомісячного строку. Закон не встановлює форми повідомлення власником працівників про погіршення умов праці. Але в разі спору власник повинен довести, що він цей обов'язок виконав. І виконав його саме щодо працівника (а не трудового колективу або всіх працівників), тобто при повідомленні працівників про зміну умов праці неперсоніфікованим способом власник повинен мати у своєму розпорядженні докази того, що відповідна інформація була отримана кожним працівником. Тому вивішування нових або змінених положень про умови оплати праці, повідомлення в пресі чи по радіо не може бути достатнім.

5. Якщо працівник не був вчасно повідомлений про зміну умов оплати праці в бік погіршення, до закінчення зазначеного двомісячного строку діють попередні умови праці. Оскільки нові (змінені) умови праці при цьому в дію не вводяться, одержувана працівником оплата праці відповідно до раніше встановлених умов за своєю юридичною та соціально-економічною природою цілком відповідає поняттю заробітної плати. Тому вона враховується повністю при обчисленні у відповідних випадках середньої заробітної плати.