Кодекс Законів про працю України (КЗпПУ). Науково-практичний коментар.

Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.

Працівникам, зазначеним у частині першій цієї статті, за час звільнення від роботи виплачується 50 відсотків середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

Коментар:

1. Право на скорочений робочий час у період навчального року мають працівники, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) і заочних школах. Тривалість навчального року в школах визначається самим навчальним закладом, але не може бути менше 34 тижнів. Структура навчального року по чвертях, півріччях визначається також навчальним закладом (п. 23 Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу). Це треба враховувати при визначенні періоду навчального року, протягом якого працівники, які навчаються, мають право на скорочення робочого часу. При визначенні працівників, які "успішно навчаються", слід керуватися визначенням невстигаючих: "Учні, які за підсумками навчального року не засвоїли хоча б один із предметів в обсязі державних стандартів освіти, вважаються невстигаючими" (п. 31 Положення про загальноосвітній навчально-виховний заклад). Право на скорочений робочий час відповідно до ст. 209 КЗпП мають учні, які навчаються в зазначених школах або у відповідних підрозділах інших навчально-виховних закладів.

2. Робочий час для зазначених категорій працівників скорочується на один робочий день (зміну) при шестиденному робочому тижні, але не більш як на 36 робочих днів (змін) на рік. Якщо підприємство (працівник) працює за режимом п'ятиденного робочого тижня або за іншим режимом, робочий час скорочується на кількість робочих днів (змін), які відповідають за кількістю годин 36 робочим дням (змінам) при шестиденному робочому тижні. Замість надання працівникові в порядку скорочення робочого часу щотижня одного вільного від роботи дня можливе скорочення тривалості щоденної роботи, що відповідає скороченню тривалості робочого тижня на один день.

3. За час звільнення працівників від роботи відповідно до ст. 209 КЗпП за ними зберігається 50 відсотків середньої заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. Мінімальний розмір заробітної плати має бути гарантований не за місяць, а в розрахунку на час, який оплачується в зазначеному розмірі. Середня заробітна плата при цьому обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати за два календарних місяці, що передували тому місяцю, в якому надаються частково оплачувані вільні від роботи дні або години.