Кодекс Законів про працю України (КЗпПУ). Науково-практичний коментар.

Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.

Коментар:

1. Стаття 215 КЗпП встановлює загальне правило про надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, оплачуваних відпусток та інших пільг. Воно стосується тих, хто навчається у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання. Правило ст. 215 КЗпП не є нормою прямої дії, а відсилає до спеціальних норм.

2. Під закладами освіти з вечірньою та заочною формами навчання слід розуміти також відділення і будь-які інші підрозділи вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання. Однак право на пільги дає навчання лише у вищих навчальних закладах, які мають ліцензії на підготовку спеціалістів відповідного профілю та освітньо-кваліфікаційного рівня.

3. Учасники авторського колективу не прийшли до єдиної думки щодо можливості надання пільг у зв'язку з навчанням у вищих закладах освіти особам, які працюють на українських підприємствах, в українських установах і організаціях, а навчаються в іноземних або вітчизняних духовних, а також іноземних духовних навчальних закладах. На думку Б. С. Стичинського та І. В. Зуба такі особи користуються пільгами на загальних підставах. В. Г. Ротань вважає, що навчання у вищому навчальному закладі іноземної держави також надає право на пільги за умови, що навчання здійснюється в порядку, встановленому законодавством відповідної держави, і закінчується видачею диплома, еквівалентність якого диплому українського вищого навчального закладу визнається в Україні. В іншому разі право на пільги за тими, хто навчається в іноземних вищих навчальних закладах, не може бути визнано. В. Г. Ротань вважає також, що духовні навчальні заклади взагалі не підпадають під чинне визначення вищих закладів освіти (ст. 43 Закону "Про освіту"), тому навчання в них без відриву від виробництва права на пільги не дає. Цей висновок підтверджується й аналізом ст. 11 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Ті пільги, які законодавець хотів надати особам, які навчаються в духовних навчальних закладах, він перелічив у названій статті. Пільги для осіб, які навчаються в духовних закладах без відриву від виробництва, у зазначеній статті не названі.