Кодекс Законів про працю України (КЗпПУ). Науково-практичний коментар.

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Коментар:

1. Вище ми зазначили, що період, за який може бути стягнений середній заробіток або різниця в заробітку у зв'язку з вимушеним прогулом або виконанням нижчеоплачуваної роботи при незаконному звільненні або переведенні, за загальним правилом, обмежується. Однак при розгляді трудових спорів з питань про грошові вимоги, не пов'язані із звільненням або переведенням, суд або інший орган по розгляду трудових спорів має право винести рішення про виплату працівникові грошових сум без обмежень будь-яким строком. Це правило викликало деякі утруднення при його застосуванні. В зв'язку з наданням працівникам права на звернення до органів по розгляду трудових спорів з вимогами про стягнення заробітної плати без обмеження строком застосування ст. 238 КЗпП не викликає запитань. Тут йдеться про необмеженість періоду, за який була нарахована заробітна плата та за який може бути стягнена заробітна плата.