Кодекс Законів про працю України (КЗпПУ). Науково-практичний коментар.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Коментар:

1. Ст. 25 Кодексу законів про працю забороняє власникові при прийнятті на роботу вимагати документи, подання яких не передбачено законом. Забороняється також вимагати відомості про партійну, національну приналежність і походження. Цю, здавалося б, елементарну вимогу знадобилося внести до закону з тієї причини, що зовсім ще недавно від багатьох працівників вимагали заповнення листка з обліку кадрів, куди працівник був зобов'язаний вписувати відповідні відомості. Водночас працівник може бути сам зацікавлений у тому, щоб заповнити відповідні документи, довести до відома власника позитивну інформацію про себе. У цьому випадку він може заповнити тільки ті розділи відповідного документа, які бажає. Доречно нагадати, що ст. 23 Закону "Про інформацію" забороняє збирати відомості про особу без її попередньої згоди (за винятком передбачених законодавством випадків).

2. З переліку відомостей, які необхідно надавати при укладенні трудового договору, Законом від 19 червня 1997 року виключений обов'язок подання відомостей про прописку. Одночасно з Кодексу України про адміністративні правопорушення була виключена адміністративна відповідальність за прийняття на роботу працівників, що не мають прописки.

3. Стаття, що коментується, допускає встановлення законодавством вимоги про надання працівником при прийнятті на роботу документів, подання яких прямо не передбачене частиною другої ст. 24 КЗпП. Подання таких документів, зокрема, передбачено п. 5 Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців (див. п. 10 коментарю до ст. 22 КЗпП).