Кодекс Законів про працю України (КЗпПУ). Науково-практичний коментар.
Стаття 52. П'ятиденний і шестиденний робочий тиждень та тривалість щоденної роботи
Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.
Коментар:
1. Ст. 52 КЗпП України встановлює, як загальне правило, режим роботи працівників з п'ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями. І тільки на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва або умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого дня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Зараз підприємств, установ і організацій, на яких для працівників встановлюється шестиденний робочий тиждень, залишилося дуже мало.
2. Вирішення питання про встановлення п'ятиденного або шестиденного робочого тижня віднесено до компетенції власника, який при цьому повинен діяти (приймати рішення) спільно з виборним органом первинної профспілкової організації, з урахуванням думки трудового колективу і за погодженням з сільською, селищною, міською радою.
3. Тривалість щоденної роботи працівників (зміни) при п'ятиденному робочому тижні може визначатися правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими зборами трудового колективу (ст. 142 КЗпП України). Інший документ, який може застосовуватися для визначення тривалості щоденної роботи працівників, - це колективний договір. Графіки виходу на роботу затверджуються завжди, коли тривалість щоденної роботи або надані працівникам вихідні дні не є стабільними. Графіки змінності (графіки виходу на роботу) затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Термін "графік змінності" вживається, коли робота на підприємстві виконується в дві чи три зміни, що передбачає періодичний перехід працівників на роботу в першу, другу або третю зміну.
4. Звертає на себе увагу вибір законодавцем способу обмеження тривалості щоденної роботи. Якщо на підприємстві, в установі, організації для працівників встановлено п'ятиденний робочий тиждень, то законодавець спеціально не встановлює граничну денну норму робочого часу, надаючи власникові за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації право визначати тривалість щоденної роботи. Однак щодо шестиденного робочого тижня приписується не тільки додержувати тижневу норму робочого часу, а і забезпечувати, щоб при шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не перевищувала 7 годин при тижневій нормі робочого часу 40 годин, 6 годин - при тижневій нормі 36 годин і 4 години - при тижневій нормі 24 години.
При п'ятиденному робочому тижні частина перша ст. 52 КЗпП вимагає тільки одного - дотримання встановленої для працівників тижневої тривалості робочого часу. Питання про тривалість щоденної роботи в цьому випадку Кодексом законів про працю не визначається. Не можна, однак, думати, що вона і взагалі не визначена законодавством. В Україні зберігає силу роз'яснення Держкомпраці СРСР і ВЦРПС "Про деякі питання, пов'язані з переведенням робітників та службовців підприємств, установ і організацій на п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями". Це роз'яснення рекомендує застосовувати при п'ятиденному робочому тижні графіки змінності, при яких тривалість щоденної роботи повинна бути, як правило, однаковою. Крім того, назване роз'яснення обмежує тривалість щоденної роботи при п'ятиденному робочому тижні для неповнолітніх віком до 16 років - п'ятьма, а віком до 18 років - сімома годинами.