Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

162.1. Платниками податку є:

162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

162.1.3. податковий агент.

162.2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

162.3. У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

162.4. Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Коментар:

В коментованій статті міститься перелік осіб, які підпадають під статус платника податку на доходи фізичних осіб. В порівнянні із законодавством, яке діяло до 1 січня 2011 року, цей перелік дещо розширено - до нього включено, крім фізичних осіб, що отримують доходи, і податкових агентів (тобто осіб, які уповноважені здійснювати нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку).

При оподаткуванні доходів фізичних осіб необхідно, в першу чергу, враховувати критерій резиденства, а не громадянства. По-друге, з'ясувати джерело походження отриманого доходу (чи доход отримано з джерелом походження в Україні, чи це іноземні доходи).

Опираючись на зазначені вище положення, в коментованій статті сформульовано наступний перелік платників податків.

1. До складу платників належать фізичні особи - резиденти.

З метою оподаткування фізичною особою - резидентом може бути визнано як громадянина України, іноземного громадянина. так і особу без громадянства.

Вимоги, яким повинен відповідати платник-резидент, викладені в пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК. При визначенні резидентства українським законодавцем застосовано принципи, що використовуються і іншими країнами, та які відображають засади, закладені у типових Конвенціях Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Резидент - це особа, яка, по-перше, має місце проживання в Україні. Статтею 29 Цивільного кодексу України регламентовано, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Якщо особа має місце проживання і в інших країнах, то застосовується додатковий критерій - місце постійного проживання даної особи повинно знаходитись в Україні.

Якщо крім України, особа має постійне місце проживання і в інших державах, то вона, по-друге, вважається резидентом тої держави, де знаходиться центр її життєвих інтересів. Центр життєвих інтересів особи визначається, виходячи з таких критеріїв, як місце постійного проживання членів сім'ї такої особи; місце реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо особа не має постійного місця проживання у жодній державі, а також не можливо визначити країну-центр її життєвих інтересів, то, по-третє, особа є резидентом України при умові, що вона проживала в Україні не менш як 183 дні протягом податкового року включаючи день приїзду та від'їзду.

Якщо не можливо з'ясувати резидентський статус особи за попередніми трьома підставами, то фізична особа з метою оподаткування в Україні буде визначатись як резидент, при умові, що вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є її реєстрація в Україні як самозайнятої особи.

Якщо фізична особа - громадянин України, в порушення ст. 2 Закону України "Про громадянство" має громадянство іншої країни, вона позбавляється права користуватися певними преференціями, що застосовуються при оподаткування доходів резидентів. А саме, не має права на залік податків, сплачених за кордоном, як це передбачено або нормами ПК, або угодами про уникнення подвійного оподаткування.

Іноземні громадяни, які вважають, що з метою оподаткування вони належать до резидентів України:

1) повинні подати до органу податкової служби за місцем проживання заяву з проханням вважати їх резидентами;

2) повинні документально підтвердити факт місця проживання в Україні (наприклад, надати посвідку на проживання в Україні, договір купівлі-продажу будинку чи квартири, або договір оренди житла).

Фізична особа, визнана з метою оподаткування резидентом, сплачує податок з доходів, одержаних як:

а) доходи з джерела походження в Україні;

б) іноземні доходи.

2. В складі платників названо і фізичну особу - нерезидента. Нерезидентом визначається особа, яка не підпадає під перераховані вище ознаки, притаманні резиденту.

Фізична особа, визнана з метою оподаткування нерезидентом, сплачує податок з доходів, одержаних як:

- доходи з джерела походження в Україні.

3. Нерезидент, який має дипломатичні привілеї та імунітет, не визнається платником податку відносно доходів, отриманих з джерелом походження в Україні від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї діяльності у відповідності з міжнародними договорами України.

4. До платників податку віднесено податкового агента. Податковий агент - це юридична особа (її відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана:

• нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника цього податку;

• вести податковий облік з податку на доходи фізичних осіб та подавати податковим органам відповідну звітність;

• нести відповідальність за порушення норм ПК.

Дії податкового агента щодо нарахування та виплати доходів на користь платника податку регламентовані в пункті 176.2 статті 176 ПК. При нарахуванні (виплаті) доходів податковий агент зобов'язаний утримати податок з доходів фізичних осіб з суми такого доходу за його рахунок за ставками, наведеними у статті 167 ПК. Перерахування податку до бюджету здійснюється податковим агентом під час виплати оподатковуваного доходу.

5. В коментованій статті визначено поняття "останнього податкового періоду". Воно застосовується при оподаткуванні доходів осіб, які:

- померли;

- оголошені судом померлими;

- визнані безвісно відсутніми;

- втратили статус резидента.

Останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який припадає смерть платника чи відповідне рішення суду, чи втрата платником статусу резидента.