Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

314.1. Платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Коментар:

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (далі - збір) включено до переліку загальнодержавних податків та зборів (п. 9.1.18 ст. 9 ПКУ).

Платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Газопостачальним підприємством є суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу").

У Законі України "Про засади функціонування ринку природного газу" розрізняються споживачі та побутові споживачі природного газу. Побутовими споживачами природного газу є фізичні особи, які отримують природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень (п. 17 ч. 1 ст. 1). Споживачем є юридична особа або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо або сировину.

Постачання природного газу може здійснюватись за регульованим та нерегульованим тарифом. Відповідно до Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та "Про засади функціонування ринку природного газу" зазначена діяльність підлягає ліцензуванню. Органом ліцензування є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом затверджені постановою НКРЕ N 11 від 13.01.2010 р. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом затверджені постановою НКРЕ N 10 від 13.01.2010 р.

Відповідно до п. 21² ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності є джерелом загального фонду Державного бюджету України (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України).

Зазначений обов'язковий платіж було встановлено в Україні Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" N 2505 від 25.03.2005 р. (далі - Закон 2505).

Відповідно до ст. 46 Закону 2505 збір було встановлено у розмірі 2 відсотки. Було передбачено, що порядок справляння збору встановлюється Кабінетом Міністрів України. Надходження збору зараховуються до спеціального фонду державного бюджету (п. 34 ч. 1 ст. 12 та ст. 46 Закону 2505) і спрямовуються на надання субвенції місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських. Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету було доручено затвердити порядок надання зазначеної субвенції та її розподіл за об'єктами. Розподіл коштів зазначеної субвенції за об'єктами мав здійснюватись за пропозиціями народних депутатів України, узгодженими з відповідними місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування. При визначенні переліку цих об'єктів необхідно було враховувати, в першу чергу, необхідність завершення будівництва пускових об'єктів, продовження розпочатого будівництва у минулих роках та будівництва об'єктів з підготовленою проектно-кошторисною документацією.

П. 41 Прикінцевих положень Закону 2505 було внесено зміни та доповнення до Закону України "Про систему оподаткування", спрямовані на встановлення збору в Україні. Так, ст. 1 Закону "Про систему оподаткування" було доповнено положенням про те, що розмір та механізм справляння збору встановлюється Кабінетом Міністрів України, а ст. 14 - п. 28, згідно з яким збір було включено до переліку загальнодержавних податків та зборів.

Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ було затверджено постановою Кабінету Міністрів України N 442 від 11.06.2005 р. (до прийняття ПКУ Порядок діяв у редакції постанови КМУ від 14.04.2009 р. N 359).

Зауважимо, що законами України про Державний бюджет України протягом 2006 - 2009 років збір було віднесено до доходів спеціального фонду Державного бюджету України. У Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" збір було віднесено як до доходів спеціального фонду, так і до доходів загального фонду Державного бюджету України

У 2006 - 2008 р. р. кошти, отримані від справляння збору, використовувались для надання субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам, зокрема, на газифікацію населених пунктів, впровадження заходів з енергозбереження тощо. Наприклад, у 2008 році було передбачено субвенцію на заходи з енергозбереження, у тому числі оснащення інженерних вводів багатоквартирних житлових будинків засобами обліку споживання води і теплової енергії, ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів (п. 45 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"). У 2009 та 2010 р. р. кошти збору використовувались на компенсацію (часткову компенсацію) Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації суб'єктам господарювання на виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 44 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", п. 42 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік").

На підставі аналізу положень ПКУ можна зробити висновок, що збір є непрямим податком, оскільки він є безумовним нецільовим обов'язковим платежем та включається у вартість природного газу, що поставляється споживачам.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі N 1299/11/13-10 від 13.09.2010 р. "Щодо питань, пов'язаних із застосуванням законодавства, що регулює справляння цільової надбавки до тарифу на природний газ" роз'яснив, що у разі постачання споживачам природного газу ліцензіатом через комісіонера або повіреного з укладенням відповідно договорів комісії або доручення власником газу, що постачається, залишається ліцензіат (тобто комітент або довіритель). За таких обставин саме комітент або довіритель є особою, що провадить діяльність із постачання природного газу споживачам, а отже є платником збору. Саме ліцензіат (комітент або довіритель), що уклав договори комісії або доручення, які уповноважують інших осіб укладати та/або виконувати договори на постачання природного газу споживачам, залишається відповідальним за нарахування і сплату збору. При цьому обов'язок нараховувати та сплачувати вказаний збір зберігається за комітентом (довірителем) незалежно від того, провадяться розрахунки за природний газ, що постачається, безпосередньо між постачальником та споживачем чи за посередництвом комісіонера або повіреного.