Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

35.1. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

35.2. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

35.3. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Коментар:

1. Виходячи з вимог коментованої статті, податки повинні сплачуватись у грошовій формі, у національній валюті України (якщо інше не буде встановлено в ПК або в митному законодавстві). Статтею 99 Конституції України закріплено, що грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Закону України від 05.04.2001 N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

У 90-х роках минулого століття поряд з грошовою застосовувалась і натуральна форма сплати податку - при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку. Нині ПК не містить посилань щодо сплати податків (зборів) у натуральній формі.

2. Сплата податку- це виконання платником податку його податкового обов'язку шляхом спрямування певної суми коштів до бюджету в розмірі обчисленого за правилами ст. 29 ПК податку у готівковій чи безготівковій формах.

При здійсненні безготівкових розрахунків слід враховувати положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 N 22. Безготівковими розрахунками визнається перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Зміст готівкових розрахунків розкрито в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Національного банку України від 15.12.2004 N 637.

Готівковими розрахунками визнаються платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Готівка - це грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, в тому числі обігові, пам'ятні, та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, встановлені ПК, через установи банків та поштові відділення.

У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлена Державною податковою службою України (наказ Державної податкової адміністрації України від 20 грудня 2010 р. N 964 "Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів").

Податковий обов'язок щодо сплати податку платник повинен виконати в строки, визначені в ст. 57 ПК.

Банк виконує доручення клієнтів (платників податків) в строки, визначені в відповідно до ст. 8 Закону України від 05.04.2001 N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"