Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

2. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.

3. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

4. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

5. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

6. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. 

7. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Коментар:

1. Як позбавлення, так і поновлення батьківських прав відбувається імперативно в судовому порядку.

Поведінка батьків, що не відповідає правовим і моральним вимогам, не завжди носить незворотній характер. До того ж у деяких почуття прив'язаності до дитини перемагає, а бажання бути з нею разом, турбуватись про неї змушує лікуватись, зокрема від алкоголізму, - першопричини протиправної поведінки фізичної особи як батька (матері).

З поновленням батьківських прав відбуваються серйозні зміни в долі батьків та дитини. Тому при розгляді цієї категорії справ обов'язковою є участь органів опіки та піклування. В будь-якому випадку, чи виступає орган опіки та піклування відповідачем, чи ні, він дає свій висновок про доцільність поновлення батьківських прав.

2. У поновленні батьківських прав зацікавлені в першу чергу самі батьки. Ніхто інший, навіть органи опіки та піклування чи прокурор, не можуть виступати позивачами у справах по поновлення батьківських прав.

Відповідачем по цій справі буде особа, за позовом якої батька (маті) було позбавлено в батьківських правах: другий з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК). Якщо дитина після позбавлення батьківських прав передана до дитячого закладу, то відповідачем буде ця юридична особа.

3. Усиновлення дитини, чиї батьки позбавлені батьківських прав, завжди розглядалось як безумовна перепона на шляху поновлення батьківських прав. Згідно ч. 2 коментованої статті поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена.

Однак не виключається, що повернення до попередньої рідної сім'ї є бажаним. Законодавець передбачив два виходи з цієї ситуації: попереднє скасування судом усиновлення або попереднє визнання судом усиновлення недійсним.

4. Поновлення батьківських прав - це свого роду стимул для тих, для кого дитина дійсно цінна. Що стосується правового аспекту поновлення цих прав, то воно допустимо тільки стосовно неповнолітніх осіб, оскільки пов'язано з вихованням дитини. Коли особі виповниться 18 років, то за змістом ч. 3 ст. 169 СК поновлення батьківських прав вже неможливе.

5. Поновлення батьківських прав допускається, якщо батько (мати) змінили:

- свою поведінку;

- обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

До уваги береться також зміна способу життя особи, позбавленої батьківських прав, зміна ставлення до дитини та її виховання. Не менш важливим є глибина та стійкість позитивних змін, що можуть бути підставою для поновлення батьківських прав.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги:

- думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина (ч. 5 ст. 169 СК). Це може бути родич дитини або стороння особа, що виконує функцію опікуна (піклувальника);

- письмовий висновок органу опіки та піклування;

- думку самої дитини.

Поновлення батьківських прав безпосередньо пов'язане не тільки із зміною поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, але і з оцінкою ситуації самою дитиною. Її неприйняття батька (матері), відсутність доброго ставлення до них, викликане попереднім досвідом спільного проживання, не можна ігнорувати.

Тому у справах про поновлення батьківських прав треба за допомогою педагога виявити волю дитини. При чому акцент робиться не на правовій стороні того, що відбувається, яку дитина не може оцінити, а на питанні, чи хоче дитина повернутись до батька (матері). Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при спору про позбавлення батьківських прав і поновлення батьківських прав (ч. 2 ст. 171 СК).

І якщо, на думку суду, який оцінює всі докази по справі, в тому числі і позицію дитини, поновлення батьківських прав не в інтересах дитини, суд вправі відмовити в задоволенні позову.

6. Моментом поновлення батьківських прав є день вступу в законну силу відповідного рішення суду. З цього моменту відновлюються всі права і обов'язки батька (матері), які були втрачені ним в результаті позбавлення батьківських прав, зокрема, особисті немайнові права щодо дитини; право на захист дитини; право на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; право бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; право одержати в майбутньому майнові права, пов'язані із батьківством у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування).

Специфіка виконання рішення суду про поновлення батьківських прав полягає в тому, що суд самостійно надсилає відповідне рішення державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини (ч. 6 ст. 169 СК).

7. Необхідний певний проміжок часу для то, щоб зазначені зміни фактично відбулись, щоб позитивні прагнення втілились у конкретних вчинках та діях. Законодавство не конкретизує який це повинен бути час. Тим не менше немає сенсу допускати поновлення батьківських прав раніше, ніж 6 місяців з моменту ухвалення судом рішення про позбавлення батьківських прав.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову (ч. 7 ст. 169 СК).